ждати
Виглядати, вижидати, вичікувати, дожидатися, дочікуватися, дрімати (перенос), ждати-пожидати, ждати-сподіватися, ждати-чекати (фольк.), заждатися, зажидати, наджидати, очікувати, перебути (дощ), перегодити, пережидати, перележувати (поки...), пересиджувати (т.с.), перестоювати (т.с.); перетерпіти (т.с.), пережидати, перечасувати, перечікувати, піджидати, попождати, сподіватися (сподівалася брата в гості), чатувати (на кого), чекати, чигати (на кого)
Фразеологічні синоніми: бути у сподіванні; видивляти всі очі; відстоювати стояни;, гратися в жданики; гратися в жданця; ждати, аж нуд нападає; ждати битий час; ждати благодаті з неба; ждати господньої сурми; ждати дні і ночі; ждати до Божого суду; ждати до нового пришестя; ждати до страшного суду; ждати до суду-віку; ждати, дрімаючи; ждати жданого; ждати-ждати та й годі сказати; ждати з дня на день; ждати з моря погоди; ждати з хвилини на хвилину; ждати і жданики поїсти; ждати і жданики розгубити; ждати й не діждатися; ждати й рукою махнути; ждати манни небесної; ждати милостей від пророди; ждати молочних річок і кисільних берегів; ждати нового пришестя; ждати, поки Бог на кисіль шкурку натягне; ждати, поки голова не посивіє (про дівчат, котрі перебирають нареченими); ждати, поки зозуля закує; ждати сигналу; ждати та й жданики погубити; ждати цілісіньку годину; ждати чуда; ждати, як Бога; ждати, як віл обуха; ждати, як грому й блискавки; ждати, як свята; ждати, як свяченої паски; пересиджувати в холодку; пересиджувати на печі; припадати до сліду (постійно ждати); сидіти на чемоданах (ждати від'їзду чи переїзду); стояти на воротях; стояти на причілку; стояти на хвіртці
Приповідки: Ждала баба внукового книша, аж вилізла їй голодна душа. Підождіть, діти, поки на киселю шкура виросте. Там тебе ждуть з двома дрючками за дверима, на порозі. Двоє третього не ждуть. Жди, кум, пирогів, посіяла пшеницю. Чекай, собачко, здохне конячка, матимеш м'ясо. Ждуть у ржі на межі, на крутій березі (жарт.)
Значення в інших словниках
- ждати — жда́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- ждати — (на кого) чекати, очікувати, дожидати <�сподіватися> кого; ФР. вижидати, вичікувати; (з лихим наміром) чатувати, чигати; п! ЧЕКАТИ, СТРИВАТИ. Словник синонімів Караванського
- ждати — [ждатие] жду, ждеш, ждеимо, ждеите; нак. жди, жд'іт' Орфоепічний словник української мови
- ждати — жду, ждеш, недок. 1》 перех. Перебувати де-небудь, щоб побачити когось, зустрітися з кимось; чекати, очікувати. || перех. і неперех., кого, чого, на кого – що, зі спол. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ждати — Чекати, вичікувати, вичекати, дочекати, зачекати, очікувати, почекати, перечекати, прочекати, сподіватися, див. ожидати Словник чужослів Павло Штепа
- ждати — Він ждав, аби йому Бог дав. Про лінивого, що хоче дістати усе готове. Ждав би й до ночі, аби лиш дістав помочі. Коли хто в дуже великій потребі шукає помочі. Казав Бог дати, але ще треба ждати. Доля зміниться на краще, але не зараз. Приповідки або українсько-народня філософія
- ждати — жда́ти (чека́ти, вигляда́ти, сподіва́тися) з мо́ря пого́ди. Даремно надіятися на кого-, що-небудь, чекати чогось, залишаючись пасивним. — Чого ж ти сердишся? — звернувся він обережно.— Ти почекай. Я буду інженером. Ми ще не так заживемо. Фразеологічний словник української мови
- ждати — ЧЕКА́ТИ (перебувати де-небудь, щоб зустрітися з кимсь; розраховувати на появу когось, чогось; сподіватися на слушний момент тощо), ЖДА́ТИ, ДОЖИДА́ТИ, ДОЖИДА́ТИСЯ, ОЧІ́КУВАТИ, СПОДІВА́ТИСЯ кого, чого, ЧЕКА́ТИСЯ розм., ТРИВА́ТИ заст.; НАДЖИДА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- ждати — Жда́ти, жду, ждеш кого, чого і рідше (західнє) на кого, на що Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ждати — ЖДА́ТИ, жду, ждеш, недок. 1. перех. Перебувати де-небудь, щоб побачити когось, зустрітися з кимось; чекати, очікувати. Може, вийшла русалонька Матері шукати, А може, жде козаченька, Щоб залоскотати (Шевч. Словник української мови в 11 томах
- ждати — Ждати, жду, ждеш гл. Ждать, ожидать, чаять. Бог не рівно ділить: жде, щоб сами ділилися. Ном. № 81. Якого прасунка ждатимеш. Ном. № 5623. Не жди свого миленького із чужого краю. Мет. 11. Словник української мови Грінченка