загребущий

ру́ки загребу́щі у кого. Хто-небудь дуже жадібний, ненаситний, прагне до наживи. Така вже ото ненаситна натура (у людини), руки загребущі, очі завидющі (Ю. Збанацький).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. загребущий — загребу́щий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. загребущий — див. жадний Словник синонімів Вусика
  3. загребущий — ЖАДІБНИЙ, ок. рукатий; (плазун танка) загребистий. Словник синонімів Караванського
  4. загребущий — -а, -е, розм. 1》 Який прагне багато загребти, привласнити; дуже жадібний, ненаситний. || Власт. жадібній людині. 2》 рідко. Те саме, що загребистий 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. загребущий — ЖА́ДІ́БНИЙ (який надто прагне збагачення, наживи і т. ін.), ПОЖА́ДЛИВИЙ, ЗАПОПА́ДЛИВИЙ, НЕНАСИ́ТНИЙ, ЗАЖЕ́РЛИВИЙ, НЕНАЖЕ́РЛИВИЙ, ЗАГРЕБУ́ЩИЙ розм., ЗАПОПА́ДНИЙ рідше, ЗАХЛА́ННИЙ розм. Словник синонімів української мови
  6. загребущий — Загребу́щий, -ща, -ще Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. загребущий — ЗАГРЕБУ́ЩИЙ, а, е, розм. 1. Який прагне багато загребти, привласнити; дуже жадібний, ненаситний. Оці будинки, покої, по яких перше блукала одна несита і загребуща людина, — тепер підуть під школи (Коцюб., II, 1955, 83); // Власт. жадібній людині. Словник української мови в 11 томах
  8. загребущий — Загребущий, -а, -е Жадный, старающійся все забрать. Очі завидющі, руки загребущі. посл. Словник української мови Грінченка