1. Фразеологічний словник української мови

закласти

заклада́ти / закла́сти за га́лстук, жарт. Уживати спиртні напої; напиватися. — Мабуть, Тит Назарович заклав за галстук, ось вона й потягла його додому (Ю. Збанацький).

заклада́ти / закла́сти пе́рший ка́мінь чого і без додатка. Розпочинати будівництво. Де тільки не закладали наші будівельники перший камінь велетенських споруд! (І. Цюпа); І біла помста налітає на закуту в бетон набережну, на той святий берег, де двісті років тому було закладено перший камінь Бережанська (І. Григурко).

заклада́ти / закла́сти підва́лини (осно́ви) чого. Давати початок чому-небудь. Ми зростали і мужніли, коли закладали підвалини нового життя (З газети); Не можна забувати, що два роки тому в Україні вперше за останні десятиріччя були закладені підвалини дійсно національної системи освіти (З журналу); Академік Микола Холодний .. заклав основи вчення про фітогормони (З журналу).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закласти — закла́сти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. закласти — [закластие] -аду, -адеш, -адеимо, -адеите; нак. -ади, -ад'іт' Орфоепічний словник української мови
  3. закласти — I див. закладати I. II див. закладати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. закласти — ЗАКЛА́СТИ див. заклада́ти. Словник української мови у 20 томах
  5. закласти — (-ду, деш) док. кого, крим., мол.; несхвальн. Видати спільника, донести на когось. Москвичка тоді "заклала" мінтам когось із "східняків" (В. Врублевський, Замах на генсека); — Хлопці не закладуть тебе? Певен? (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища жаб). БСРЖ, 203; ПСУМС, 26; СЖЗ, 43; ЯБМ, 1, 350. Словник жарґонної лексики української мови
  6. закласти — ЗАСНО́ВУВАТИ (будуючи щось, поселяючись десь, класти початок існуванню чого-небудь), ЗАКЛАДА́ТИ, ФУНДУВА́ТИ, ПОЧИНА́ТИ рідше, ОСНО́ВУВАТИ заст., ОСА́ДЖУВАТИ перев. док., заст. — Док.: заснува́ти, закла́сти, поча́ти, оснува́ти, осади́ти. Словник синонімів української мови
  7. закласти — Закла́сти, -кладу́, -кладе́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. закласти — ЗАКЛА́СТИ див. заклада́ти. Словник української мови в 11 томах
  9. закласти — Закласти см. закладати. Словник української мови Грінченка