закласти

ЗАСНО́ВУВАТИ (будуючи щось, поселяючись десь, класти початок існуванню чого-небудь), ЗАКЛАДА́ТИ, ФУНДУВА́ТИ, ПОЧИНА́ТИ рідше, ОСНО́ВУВАТИ заст., ОСА́ДЖУВАТИ перев. док., заст. — Док.: заснува́ти, закла́сти, поча́ти, оснува́ти, осади́ти. (Овлур:) Я скликав гарних хлопців кільканадцять І заснував собі отут у лісі Своє осібне князівство (І. Франко); Ото дивачка! Замість вигадати щось цікаве — фундує монастирі та ще й хлопської віри (З. Тулуб); — Я почав сад на пустирі, шукаючи нових шляхів створення нових плодів для Росії (О. Довженко); Діставши право осадити власний невеличкий хутірець, Хмельницький оселився на старому дворищі якогось козака, конфіскованому ще старостою Вишневецьким (І. Ле). — Пор. 1. організо́вувати.

I. ЗАСТАВЛЯ́ТИ (віддавати у заставу кредиторові), ЗАКЛАДА́ТИ, ЗАСТАНОВЛЯ́ТИ розм., ОБТЯ́ЖУВАТИ діал. — Док.: заста́вити, закла́сти, застанови́ти. Змотався (Брагов), доти заставляв та перезаставляв свій маєток; поки довгу стало чи не більше, ніж маєтку! (Олена Пчілка); — Заборгованість дворянства почала катастрофічно рости.. Ми заклали і перезаклали три чверті дворянських маєтків (М. Стельмах); Став (козак).. Щирозлотний обушок виймати, Став шинкарці молодій за цебер меду застановляти (дума).

ОРГАНІЗО́ВУВАТИ (давати початок існуванню чого-небудь), СТВО́РЮВАТИ, ЗАСНО́ВУВАТИ, ЗАПОЧАТКО́ВУВАТИ, УТВО́РЮВАТИ, ФОРМУВА́ТИ, ЗАКЛАДА́ТИ, ЗБИВА́ТИ розм. — Док.: організува́ти, зорганізува́ти, створи́ти, заснува́ти, започаткува́ти, утвори́ти, сформува́ти, закла́сти, зби́ти. У 1922 році Л. Курбас організував театр "Березіль", де провів ряд найбільш визначних експериментальних робіт (з журналу); Селяни створили свою партію; Після революції разом з іншими митцями М. Жук засновує Українську академію мистецтв (з журналу); Започаткувати кооператив; Взявся я формувати партизанський загін (Ю. Яновський); Його (колгосп) заклали цієї весни в їхньому селі (П. Панч); Намічали (керівники) людей, з яких би можна збивати міцну організацію (Д. Бедзик). — Пор. засно́вувати.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закласти — закла́сти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. закласти — [закластие] -аду, -адеш, -адеимо, -адеите; нак. -ади, -ад'іт' Орфоепічний словник української мови
  3. закласти — I див. закладати I. II див. закладати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. закласти — ЗАКЛА́СТИ див. заклада́ти. Словник української мови у 20 томах
  5. закласти — (-ду, деш) док. кого, крим., мол.; несхвальн. Видати спільника, донести на когось. Москвичка тоді "заклала" мінтам когось із "східняків" (В. Врублевський, Замах на генсека); — Хлопці не закладуть тебе? Певен? (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища жаб). БСРЖ, 203; ПСУМС, 26; СЖЗ, 43; ЯБМ, 1, 350. Словник жарґонної лексики української мови
  6. закласти — заклада́ти / закла́сти за га́лстук, жарт. Уживати спиртні напої; напиватися. — Мабуть, Тит Назарович заклав за галстук, ось вона й потягла його додому (Ю. Збанацький). заклада́ти / закла́сти пе́рший ка́мінь чого і без додатка. Розпочинати будівництво. Фразеологічний словник української мови
  7. закласти — Закла́сти, -кладу́, -кладе́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. закласти — ЗАКЛА́СТИ див. заклада́ти. Словник української мови в 11 томах
  9. закласти — Закласти см. закладати. Словник української мови Грінченка