заклювати

(і) ку́ри загребу́ть (заклюю́ть) кого. Хто-небудь може пропасти, безслідно загинути або опинитися в скрутному становищі. — А як ти дивишся, Саїд Алі, на те, щоб Мацієвського, Карімбая і ще кількох чоловік прийняти .. Мухтаров пожвавішав: — О, така розмова мені подобається! Бо нас тут і кури загребуть з тобою (Іван Ле); Комірник Гнат вболіває душею, взиває до людей: — Без Радивона кури загребуть нас! (К. Гордієнко); “Мене тут і кури заклюють”,— подумав Балабуха (І. Нечуй-Левицький). ку́рка ла́пою загребе́, без додатка. А чи не високо ти, Андрію, літаєш? Бо можна сісти низько-низько, що й курка лапою загребе (М. Стельмах).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заклювати — заклюва́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. заклювати — див. закльовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заклювати — Заклюва́ти, -клюю́, -клює́ш; заклю́й, -клю́йте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. заклювати — ЗАКЛЮВА́ТИ див. закльо́вувати. Словник української мови в 11 томах
  5. заклювати — Заклювати, -ся см. закльовувати, -ся. Словник української мови Грінченка