заклювати
(і) ку́ри загребу́ть (заклюю́ть) кого. Хто-небудь може пропасти, безслідно загинути або опинитися в скрутному становищі. — А як ти дивишся, Саїд Алі, на те, щоб Мацієвського, Карімбая і ще кількох чоловік прийняти .. Мухтаров пожвавішав: — О, така розмова мені подобається! Бо нас тут і кури загребуть з тобою (Іван Ле); Комірник Гнат вболіває душею, взиває до людей: — Без Радивона кури загребуть нас! (К. Гордієнко); “Мене тут і кури заклюють”,— подумав Балабуха (І. Нечуй-Левицький). ку́рка ла́пою загребе́, без додатка. А чи не високо ти, Андрію, літаєш? Бо можна сісти низько-низько, що й курка лапою загребе (М. Стельмах).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заклювати — заклюва́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- заклювати — див. закльовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- заклювати — Заклюва́ти, -клюю́, -клює́ш; заклю́й, -клю́йте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- заклювати — ЗАКЛЮВА́ТИ див. закльо́вувати. Словник української мови в 11 томах
- заклювати — Заклювати, -ся см. закльовувати, -ся. Словник української мови Грінченка