заклювати
ЗАКЛЮВА́ТИ див. закльо́вувати.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заклювати — заклюва́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- заклювати — див. закльовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- заклювати — (і) ку́ри загребу́ть (заклюю́ть) кого. Хто-небудь може пропасти, безслідно загинути або опинитися в скрутному становищі. — А як ти дивишся, Саїд Алі, на те, щоб Мацієвського, Карімбая і ще кількох чоловік прийняти .. Фразеологічний словник української мови
- заклювати — Заклюва́ти, -клюю́, -клює́ш; заклю́й, -клю́йте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- заклювати — Заклювати, -ся см. закльовувати, -ся. Словник української мови Грінченка