заклювати

ЗАКЛЮВА́ТИ див. закльо́вувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заклювати — заклюва́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. заклювати — див. закльовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заклювати — (і) ку́ри загребу́ть (заклюю́ть) кого. Хто-небудь може пропасти, безслідно загинути або опинитися в скрутному становищі. — А як ти дивишся, Саїд Алі, на те, щоб Мацієвського, Карімбая і ще кількох чоловік прийняти .. Фразеологічний словник української мови
  4. заклювати — Заклюва́ти, -клюю́, -клює́ш; заклю́й, -клю́йте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. заклювати — Заклювати, -ся см. закльовувати, -ся. Словник української мови Грінченка