1. Фразеологічний словник української мови

заколот

у ніс заколо́ти. Стати не до вподоби, не до смаку. — Як їла хліб з остюками, то й усе добре було, а як перейшла на буханці, то й у ніс закололи (Панас Мирний).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заколот — за́колот іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. заколот — (збройний) бунт, повстання, заворушення, розрух, путч, д. ворохібня, ворохібництво; (у хаті) колотнеча, буча; ПОБ. галас, гамір, метушня, зам'яття, зам'ятня, сов. сум'яття. Словник синонімів Караванського
  3. заколот — [заколот] -ту, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
  4. заколот — -у, ч. 1》 політ. Стихійне повстання, бунт. || Збройний виступ ворожих сил проти державної влади, організований у результаті таємної змови. 2》 розм. Те саме, що колотнеча 2). || Шум, галас. || Метушня, сум'яття. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. заколот — ГА́ЛАС (безладне звучання багатьох голосів), ГАМ, ГА́МІР, КРИК, БУ́ЧА, ГУК, ГУЛ, РЕ́ПЕТ розм., ГВАЛТ розм., КРИ́КНЯВА розм., ЗИК розм., ОГРО́М діал., ЗА́КОЛОТ розм., ГАРМИ́ДЕР розм., БАЗА́Р розм., Я́РМАРОК розм., РЕ́ЙВАХ розм., КАГА́Л розм. Словник синонімів української мови
  6. заколот — За́колот, -ту, в -ті; -лоти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. заколот — ЗА́КОЛОТ, у, ч. 1. політ. Стихійне повстання, бунт. Багато розповідав [Федь] і сам — про війну-таки ж, про оту подію страшну 9 січня, про робітничі страйки, про заколоти на селах… (Головко, II, 1957, 217)... Словник української мови в 11 томах
  8. заколот — Заколот, -ту м. Ссоры, раздоръ, смута. На землі буде nереполох народів у заколоті. Св. Л. XXI. 25. Словник української мови Грінченка