заколот

ГА́ЛАС (безладне звучання багатьох голосів), ГАМ, ГА́МІР, КРИК, БУ́ЧА, ГУК, ГУЛ, РЕ́ПЕТ розм., ГВАЛТ розм., КРИ́КНЯВА розм., ЗИК розм., ОГРО́М діал., ЗА́КОЛОТ розм., ГАРМИ́ДЕР розм., БАЗА́Р розм., Я́РМАРОК розм., РЕ́ЙВАХ розм., КАГА́Л розм., ША́РВАРОК розм., ТАРАРА́М розм., КАЛАБА́ЛИ́К діал. (у супроводі біганини, метушіння); ФУК діал. (при сварці). — У місті дуже багато крику та галасу, а в селі найкраще, й тихо й вільно (Панас Мирний); Скрізь було чути гук, шум, гам, свист (І. Нечуй-Левицький); Мов розв'язався мішок із гамором: крик, зик, пискотня... (С. Васильченко); На розі біля магазину господарчих товарів — знов натовп, шарварок, буча (О. Гончар); Голоси спліталися в один суцільний гул, і розібрати щось було неможливо (В. Кучер); З несамовитим галасом наїхали (цигани) в своїх халабудах у село.., а потім з не меншим репетом, аніж приїхали, знялися в дорогу (М. Стельмах); І враз — заглушаючи всю метушню і ґвалт — по квартирі розляглися широкі й повнозвучні акорди рояля (Ю. Смолич); Гамір і крикнява поволі влягалися, торговище втихомирювалося (П. Загребельний); У кривчуковському лісі, кажуть, наче ярмарок — гук, огром (Марко Вовчок); За столом здіймався страшенний заколот. Тася вищала, як зарізане порося, стара попадя бурчала (М. Коцюбинський); Гармидер, галас, гам у гаї (Т. Шевченко); Аж на третій яр чути ваш базар! (прислів'я); До приймальні зайшов Гаманюк.. — Що це в тебе за ярмарок? — спитав невдоволено. — Такий сьогодні прийом, — пояснила півголосом (Христя) (М. Ю. Тарновський); Скориставшись відсутністю старших, дівчатка підняли цілий рейвах (М. Олійник); Кагал, гармидер стояв у хаті (Панас Мирний); В школі, де розташована кіногрупа, гамір, шарварок: класами заволоділа дітвора (О. Гончар); Пам'ятаєш, якого наробив ти колись тарараму, коли виїздила екзекуція в Григорівку? (С. Васильченко); Знявся такий калабалик, що хоч вуха затикай (С. Добровольський). — Пор. 1. крик.

ЗАВОРУ́ШЕННЯ перев. мн. (масовий вияв невдоволення, протесту), КОЛОТНЕ́ЧА заст., КОЛОТНЯ́ заст. рідше, СМУ́ТА заст., РОЗГАРДІЯ́Ш розм. рідко. Найстрашніше почалося, коли інтервенти побачили, що вже не всидіти їм тут: на кораблях у французів заворушення, з боку Миколаєва наближаються червоні, в самому місті почали вибухати робітничі повстання (О. Гончар); Піднялася знову буча та колотнеча... Не в одних Пісках (Панас Мирний); — Щоб заспокоїти смуту, щоб вийти з тяжкого внутрішнього становища, на мою думку, є два виходи: диктатура або конституція (М. Стельмах); — Не можна ж так народ оставити. .. Ось, мов, вам воля: робіть, що хочете, як хочете.. Адже б такий розгардіяш пішов, що й... — писар почухав потилицю (Панас Мирний). — Пор. 1. за́колот, повста́ння.

ЗА́КОЛОТ (збройний виступ групи змовників), ПУТЧ. — Я не хотів робити заколоту в війську і втікав так тихенько, що ніхто не знав, навіть сам гетьман (М. Грушевський); 18 липня (1936 р.) Німеччина разом з Італією організували фашистський путч в Іспанії (Н. Рибак).

ПОВСТА́ННЯ (масовий збройний, часто стихійний, виступ проти когось, чогось), ЗА́КОЛОТ, БУНТ, РО́ЗРУХ заст., ВИСТУП заст., КРАМО́ЛА заст. Всі ті заколоти й повстання, що до них бралися кріпаки, жорстоко придушувались військом (П. Тичина); Ми піднімали бунт на кораблі. Ми вирішили це зробити, заволодіти бригом й попливти на північ (Ю. Яновський); Університет справляв ювілей свого існування, який закінчився студентськими розрухами й замкненням університету на півроку (В. Самійленко); (Ярослав (гнівно):) Хто сміє тут крамолу учиняти І сварами бентежити народ? (І. Кочерга).

СВА́РКА (гостра розмова, що супроводжується докорами, образами), СВА́РА перев. мн., ЛА́ЙКА, КОЛОТНЕ́ЧА, РОЗРА́ДА, СУ́ТИЧКА, БАТА́ЛІЯ ірон., СВАРНЯ́ розм., ГРИЗНЯ́ розм. ГРИЗОТНЯ́ розм. рідше, ГРИЗО́ТА розм. рідше, КРИК розм., ЗА́КОЛОТ розм. рідше, ЗМАГА́ННЯ розм. рідше, ЗА́ЧІПКА рідше, КАЛАМУ́Т рідше, ЗВА́ДА заст., СВАР діал., ПО́СВАРКА діал., ЗВЯ́ГА діал., ЗМА́ЖКА діал., ДРА́ЧА діал., ФУК діал; ПЕРЕПА́ЛКА розм., ПІКІ́РУВАННЯ розм., ПІКІРО́ВКА розм., ПЕРЕСВА́РКА діал., ПЕРЕСВА́Р діал., ПЕРЕДИ́РКА діал., ПЕРЕДРА́ЧКА діал. (взаємне ображання гострими або лайливими словами). Лайка та сварка, бучі та колотнечі! Не було того дня, щоб вони між собою не лаялись (Панас Мирний); Днедавня свара!.. Час її забути (М. Зеров); — Мені усі ви рівні; я в ваші чвари та свари не мішаюсь (П. Куліш); Іноді доходило до гострих сутичок між матір'ю і дочкою (А. Хижняк); З тобою недолі нас кревно з'єднали — Не буде між нами розради (М. Старицький); — А в нас, вуйно, ввечері така була сварня у хаті (П. Козланюк); Після трьох днів гризні допіру Іван Федотович помирився з жінкою (С. Васильченко); І гризотні нема з жінкою: любо та тихо, по-божому (М. Коцюбинський); Звичайне — гризота, сварка та бійка! Кого вони не пригнуть до землі (І. Франко); Орисі після такого домашнього заколоту зробилося погано (Григорій Тютюнник); Коло шинку кріпаків ціла юрба, позбивались у купу. Крик, гук, спірка, змагання (Панас Мирний); Свар не свайба (прислів'я); Вони щодня вагуються. Така звяга йде в дому (Ганна Барвінок); Кайдаш і Лаврін микались і собі в бабську змажку, кричали на все горло (І. Нечуй-Левицький); Данило з подивом прислухався до їхньої пересварки (М. Стельмах); Невже Цимбалу приємно підхоплювати оті колючі запитання, слухати сердиті перепалки (С. Журахович). — Пор. 1. сканда́л.