заколихувати
ЗАКОЛИ́СУВАТИ (колишучи, присипляти — дитину), ЗАКОЛИ́ХУВАТИ, ПРИКОЛИ́СУВАТИ, ПРИКОЛИ́ХУВАТИ, УКОЛИ́СУВАТИ (ВКОЛИ́СУВАТИ). — Док.: заколиса́ти, заколиха́ти, приколиса́ти, приколиха́ти, уколиса́ти (вколиса́ти). Жінка в хустині схопила Орисю на руки і почала її заколисувати, як маленьку, хоча Орисі йшов уже п'ятий рік (О. Іваненко); Мати над колискою. Погодувала вже, стала заколихувати, "котка" стиха співаючи (А. Головко); Скрутився (Віталій) клубочком, зіщулився, схилився їй на руки, і ласка до нього росте, і це почуття до нього гріє і її саму. Якби ж можна отак, щоб приколихати його, а прокинеться — вже ночі нема (О. Гончар). — Пор. 1. присипля́ти.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заколихувати — заколи́хувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- заколихувати — див. колихати; хитати Словник синонімів Вусика
- заколихувати — -ую, -уєш, недок., заколихати, заколишу, заколишеш і рідко заколихаю, заколихаєш, док., перех. Те саме, що заколисувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- заколихувати — ЗАКОЛИ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАКОЛИХА́ТИ, заколишу́, заколи́шеш і рідко заколиха́ю, заколиха́єш, док., перех. Те саме, що заколи́сувати. Мати над колискою. Словник української мови в 11 томах
- заколихувати — Заколи́хувати, -хую, -єш сов. в. заколиха́ти, -шу́, -шеш, гл. Закачивать, закачать. І укриє й перехристить, тихо заколише. Шевч. 105. Словник української мови Грінченка