закуток
захо́дити / зайти́ в глухи́й кут (за́куток). 1. Опинятися в складному, безвихідному становищі. Його стосунки з Варварою Олексіївною зайшли в глухий закуток, а Васса щодень ставала непримиренніша (Г. Епік). захо́дити в кут. Чим більше я розмірковувала про своє становище, тим більше заходила в кут, не знаходячи виходу (П. Колесник). 2. Припиняти свій розвиток, не мати логічного продовження. (Життя) зайшло в глухий кут, зупинилося, а це гірше за смерть (П. Загребельний); Аби не художній керівник, якому Віктор сподобався, стосунки між молодим режисером і трупою взагалі зайшли б у глухий кут (В. Гужва).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- закуток — за́куток іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- закуток — див. глухомань; куток; прибудова; схованка Словник синонімів Вусика
- закуток — Куток, ЗАКУТ; (у хаті) закапелок, ЗАКОМІРОК; (рідний) домівка, хата, місцевість; (теплий) притулок. Словник синонімів Караванського
- закуток — [закуток] -тка, м. (на) -тку, мн. -ткие, -тк'іў Орфоепічний словник української мови
- закуток — -тка, ч. 1》 Місце, де сходяться дві внутрішні сторони предмета; куток. || Найвіддаленіша або малопомітна частина приміщення, двору, садиби і т. ін. || Взагалі віддалене, малопомітне місце. || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- закуток — ГЛУШИНА́ (віддалені від культурних центрів місця), ЗА́КУТОК, ГЛУХИ́Й КУТО́К, ГЛУХИ́Й ЗА́КУТОК, ПУ́ЩА, БЕЗЛЮ́ДДЯ, ГЛУХОМА́НЬ розм., ЗА́КУТЕНЬ розм., ДИЧИНА́ розм., ДИЧА́ВИНА розм., ВЕДМЕ́ЖИЙ ЗА́КУТОК розм., ВЕДМЕ́ЖИЙ КУТ розм., ЗАКУ́ТИНА діал. Словник синонімів української мови
- закуток — За́куток, -тка, в -тку; -кутки, -тків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- закуток — ЗА́КУТОК, тка, ч. 1. Місце, де сходяться дві внутрішні сторони предмета; куток. Ніч. Зачинена добре убога хатина… Тільки мріється, начеб у чорній тіні… Висить мокра рибальськая сіть при стіні; У далекому закутку мисник видніє (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах