1. Великий тлумачний словник сучасної мови

закуток

за́куток

-тка, ч.

1》 Місце, де сходяться дві внутрішні сторони предмета; куток.

|| Найвіддаленіша або малопомітна частина приміщення, двору, садиби і т. ін.

|| Взагалі віддалене, малопомітне місце.

|| перен. Таємне, заховане від людського ока місце (душі, серця і т. ін.).

2》 Маленьке, тісне приміщення; комірчина.

|| Взагалі притулок, домівка.

3》 перен. Місцевість, віддалена від великого адміністративного і культурного центру; глушина.

|| Віддалена від центру частина міста, села і т. ін.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закуток — за́куток іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. закуток — див. глухомань; куток; прибудова; схованка Словник синонімів Вусика
  3. закуток — Куток, ЗАКУТ; (у хаті) закапелок, ЗАКОМІРОК; (рідний) домівка, хата, місцевість; (теплий) притулок. Словник синонімів Караванського
  4. закуток — [закуток] -тка, м. (на) -тку, мн. -ткие, -тк'іў Орфоепічний словник української мови
  5. закуток — захо́дити / зайти́ в глухи́й кут (за́куток). 1. Опинятися в складному, безвихідному становищі. Його стосунки з Варварою Олексіївною зайшли в глухий закуток, а Васса щодень ставала непримиренніша (Г. Епік). захо́дити в кут. Фразеологічний словник української мови
  6. закуток — ГЛУШИНА́ (віддалені від культурних центрів місця), ЗА́КУТОК, ГЛУХИ́Й КУТО́К, ГЛУХИ́Й ЗА́КУТОК, ПУ́ЩА, БЕЗЛЮ́ДДЯ, ГЛУХОМА́НЬ розм., ЗА́КУТЕНЬ розм., ДИЧИНА́ розм., ДИЧА́ВИНА розм., ВЕДМЕ́ЖИЙ ЗА́КУТОК розм., ВЕДМЕ́ЖИЙ КУТ розм., ЗАКУ́ТИНА діал. Словник синонімів української мови
  7. закуток — За́куток, -тка, в -тку; -кутки, -тків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. закуток — ЗА́КУТОК, тка, ч. 1. Місце, де сходяться дві внутрішні сторони предмета; куток. Ніч. Зачинена добре убога хатина… Тільки мріється, начеб у чорній тіні… Висить мокра рибальськая сіть при стіні; У далекому закутку мисник видніє (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах