замазати

зама́зувати / зама́зати о́чі кому. Відвертати, відволікати чию-небудь увагу від чогось, переводити розмову на іншу тему; обманювати когось. (Смик:) А ти, Гнате, не знущайся з темного люду! Кого дуриш? Кому очі замазуєш? (П. Куліш); (Роман:) Скажіть, Бога ради, від чого це, як тільки балачка наша доходе (доходить) до краю, до діла, ви (писар) зразу починаєте замазувати мені очі чорт батька зна чим (М. Кропивницький).

зама́зувати / зама́зати ро́т (ро́та) кому. Підкупом, обіцянками і т. ін. примушувати когось мовчати. Хотів сказать ще більше я, Та перебила доленька моя: Даремна, каже, річ, і рот тобі замажуть, Сиди собі, не лізь, Бо золотий обушок, люди кажуть, Відчинить двері скрізь (Л. Глібов); — Лестощами та приязню ви мені тепер рота не замажете! — сказав він (Переклад С. Ковганюка).