1. Фразеологічний словник української мови

замазувати

зама́зувати / зама́зати о́чі кому. Відвертати, відволікати чию-небудь увагу від чогось, переводити розмову на іншу тему; обманювати когось. (Смик:) А ти, Гнате, не знущайся з темного люду! Кого дуриш? Кому очі замазуєш? (П. Куліш); (Роман:) Скажіть, Бога ради, від чого це, як тільки балачка наша доходе (доходить) до краю, до діла, ви (писар) зразу починаєте замазувати мені очі чорт батька зна чим (М. Кропивницький).

зама́зувати / зама́зати ро́т (ро́та) кому. Підкупом, обіцянками і т. ін. примушувати когось мовчати. Хотів сказать ще більше я, Та перебила доленька моя: Даремна, каже, річ, і рот тобі замажуть, Сиди собі, не лізь, Бо золотий обушок, люди кажуть, Відчинить двері скрізь (Л. Глібов); — Лестощами та приязню ви мені тепер рота не замажете! — сказав він (Переклад С. Ковганюка).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. замазувати — зама́зувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. замазувати — див. мазати Словник синонімів Вусика
  3. замазувати — ЗАМАЩУВАТИ мазати, мастити; заліплювати, зашпаровувати; (очі) ІД. забивати баки; (хиби) приховувати; (чимось) забруднювати. Словник синонімів Караванського
  4. замазувати — -ую, -уєш, недок., замазати, -ажу, -ажеш, док., перех. 1》 Мажучи чим-небудь в'язким, липким, заліплювати, зашпаровувати (отвір, щілину і т. ін.). || Густо, суцільно покривати що-небудь чимсь (фарбою і т. ін.). 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. замазувати — (написане) стирати, стерти, постирати, витирати, витерти, повитирати, (очі) замилювати, замилити, позамилювати, (шпару) зашпаровувати, зашпарувати, позашпаровувати, кітувати, закітовувати, закітувати, позакітовувати, (бруднити) див. грязнити Словник чужослів Павло Штепа
  6. замазувати — Ую, -уєш, недок., замазати, -жу, -жеш, док. 1. Закрити якусь справу, тему для розмови. Замазати цю авантюрну гнилу тему. 2. ◇ Замазувати їбало, вульг. — замовкати. Словник сучасного українського сленгу
  7. замазувати — ЗАБРУДНИ́ТИ (зробити кого-, що-небудь брудним), ВИ́БРУДНИТИ, ЗАКАЛЯ́ТИ розм., ОБКАЛЯ́ТИ розм., ПОКАЛЯ́ТИ розм., СКАЛЯ́ТИ розм., ЗАМА́ЗАТИ розм., ВИ́МАЗАТИ розм., ПОМА́ЗАТИ розм., УБРА́ТИ (ВБРА́ТИ) розм., ЗАДРИ́ПАТИ розм., ЗАГИ́ДИТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  8. замазувати — Зама́зувати, -ма́зую, -зуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. замазувати — ЗАМА́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАМА́ЗАТИ, а́жу, а́жеш, док., перех. 1. Мажучи чим-небудь в’язким, липким, заліплювати, зашпаровувати (отвір, щілину і т. ін.). Словник української мови в 11 томах
  10. замазувати — Замазувати, -зую, -єш сов. в. замазати, -жу, -жеш, гл. 1) Замазывать, замазать. Не йди туди, де ликом зав'язано, а калом замазано. Рудч. Ск. І. 102. 2) Запачкивать, запачкать. 3) Покрывать, покрыть въ слѣд. примѣрѣ: Густі хмари замазали небо. Мир. ХРВ. 238. Словник української мови Грінченка