замакітрити
замакі́трити го́лову (світ) кому. Позбавити кого-небудь здатності розумно, логічно мислити. — Як стануть тебе відсилати від дверей до дверей, від номера до номера, то в кінці так замакітрять тобі голову, що вже сама не знаєш, чого від тебе хочуть і чого тобі від них треба (Ірина Вільде); // Ви́кликати почуття любові у кого-небудь, закохати когось у себе. (Тетяна:) Аж ось на тім тижні і з’явився він (борець) у нас; як тільки з’явився, так зразу і заковерзував миром, а дівчатам прямо замакітрив світ! (М. Кропивницький).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- замакітрити — замакі́трити дієслово доконаного виду задурити голову рідко Орфографічний словник української мови
- замакітрити — -рю, -риш, док., розм., рідко: Замакітрити світ (голову) кому — позбавити людину здатності розумно сприймати навколишнє, логічно міркувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- замакітрити — ЗАМАКІ́ТРИТИ див. замакі́трювати. Словник української мови у 20 томах
- замакітрити — ЗАМАКІ́ТРИТИ, рю, риш, док., розм., рідко: ◊ Замакі́трити світ (голову) кому — позбавити людину здатності розумно сприймати навколишнє, логічно міркувати. [Настя:] Оця ж скрипочка і світ мені замакітрила!.. Колись з серця розіб’ю її… (Кроп. Словник української мови в 11 томах