замазувати
ЗАМА́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАМА́ЗАТИ, а́жу, а́жеш, док., перех.
1. Мажучи чим-небудь в’язким, липким, заліплювати, зашпаровувати (отвір, щілину і т. ін.).
Їх [зерносховища] спочатку добре обмітають від павутиння, пилу та замазують глиною всі щілини (Зерн. боб. культ., 1956, 42);
// Густо, суцільно покривати що-небудь чимсь (фарбою і т. ін.).
[Диякон:] Прісцілло, ми знайшли коновку фарби, і вже брати замазують [мозаїку] (Л. Укр., II, 1951, 422);
*Образно. Надворі стояла темна ніч; густі хмари замазали небо, ні місяця не видко, ні зорі не блищать… (Мирний, І, 1949, 286).
◊ Замаз́увати (зама́зати) о́чі кому — відвертати чию-небудь увагу; обдурювати когось.
[Роман:] Скажіть, бога ради, від чого це, як тільки балачка наша доходе [доходить] до краю, до діла, ви зразу починаєте замазувати мені очі чорт батька зна чим? (Кроп., II, 1958, 16);
Зама́зувати (зама́зати) ро́та кому — примушувати кого-небудь мовчати.
— Лестощами та приязню ви мені тепер рота не замажете! — сказав він (Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 542).
2. перен. Навмисно приховувати що-небудь, пом’якшувати враження від якогось вчинку і т. ін.
Догана перед строєм, осуд командування і товаришів повинні вплинути на хлопця. В усякому разі замазувати цей випадок не можна (Багмут, Щасл. день.., 1951, 70);
Катерина відчинила двері до кабінету, пропускаючи Су-лімана першим. Цим дешевим прийомом хотіла, здається, замазати свій попередній недипломатичний хід (Вільде, Сестри.., 1958, 159).
3. Забруднювати чим-небудь, у щось.
Мати влаштувалася.. у відділ штучних товарів. Все-таки тут легше, ніж за великим прилавком, де треба весь час нарізати ковбасу, жиром замазувати руки (Автом., Щастя.., 1959, 149);
*Образно. Здалека йшли [сосни], переходили річки фіолетові, дороги, глибокі багна — й замазали ноги, бо до половини пні були сірі, як засохле болото (Коцюб., II, 1955, 211).
Значення в інших словниках
- замазувати — зама́зувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- замазувати — див. мазати Словник синонімів Вусика
- замазувати — ЗАМАЩУВАТИ мазати, мастити; заліплювати, зашпаровувати; (очі) ІД. забивати баки; (хиби) приховувати; (чимось) забруднювати. Словник синонімів Караванського
- замазувати — -ую, -уєш, недок., замазати, -ажу, -ажеш, док., перех. 1》 Мажучи чим-небудь в'язким, липким, заліплювати, зашпаровувати (отвір, щілину і т. ін.). || Густо, суцільно покривати що-небудь чимсь (фарбою і т. ін.). 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- замазувати — (написане) стирати, стерти, постирати, витирати, витерти, повитирати, (очі) замилювати, замилити, позамилювати, (шпару) зашпаровувати, зашпарувати, позашпаровувати, кітувати, закітовувати, закітувати, позакітовувати, (бруднити) див. грязнити Словник чужослів Павло Штепа
- замазувати — Ую, -уєш, недок., замазати, -жу, -жеш, док. 1. Закрити якусь справу, тему для розмови. Замазати цю авантюрну гнилу тему. 2. ◇ Замазувати їбало, вульг. — замовкати. Словник сучасного українського сленгу
- замазувати — зама́зувати / зама́зати о́чі кому. Відвертати, відволікати чию-небудь увагу від чогось, переводити розмову на іншу тему; обманювати когось. (Смик:) А ти, Гнате, не знущайся з темного люду! Кого дуриш? Кому очі замазуєш? (П. Фразеологічний словник української мови
- замазувати — ЗАБРУДНИ́ТИ (зробити кого-, що-небудь брудним), ВИ́БРУДНИТИ, ЗАКАЛЯ́ТИ розм., ОБКАЛЯ́ТИ розм., ПОКАЛЯ́ТИ розм., СКАЛЯ́ТИ розм., ЗАМА́ЗАТИ розм., ВИ́МАЗАТИ розм., ПОМА́ЗАТИ розм., УБРА́ТИ (ВБРА́ТИ) розм., ЗАДРИ́ПАТИ розм., ЗАГИ́ДИТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
- замазувати — Зама́зувати, -ма́зую, -зуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- замазувати — Замазувати, -зую, -єш сов. в. замазати, -жу, -жеш, гл. 1) Замазывать, замазать. Не йди туди, де ликом зав'язано, а калом замазано. Рудч. Ск. І. 102. 2) Запачкивать, запачкать. 3) Покрывать, покрыть въ слѣд. примѣрѣ: Густі хмари замазали небо. Мир. ХРВ. 238. Словник української мови Грінченка