1. Фразеологічний словник української мови

запеклий

доса́да бере́ (хапа́є) / взяла́ (вхопи́ла) кого і без додатка. Хто-небудь відчуває душевний біль, переймається почуттям невдоволення, образи і т. ін. Досада брала Гната, що він не похопиться бистрим словом, як Петро (М. Коцюбинський); — Кричиш! — образився Шумило.— І без тебе досада бере за вбогий технікум (О. Довженко); — Я думала, що у вас ще й на третій (рік в наймах) зостануся. — Та й я б то, Варко, — одказує (господиня), не від того, та що ж? У тебе мале .. І така мене досада за серце вхопила! (Панас Мирний). доса́да гризе́. А стара пані .. прислухається, що вони там між собою говорять.., та вже така її досада гризе, що вони вкупочці (Марко Вовчок). запекла́ доса́да. День отемнів мені, узяв жаль, запекла досада: — Поїхала! — лист писаний учора (С. Васильченко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запеклий — запе́клий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. запеклий — Завзятий, заповзятий, сил. відчайдушний, шалений, несамовитий, ФАНАТИЧНИЙ; (норов) упертий, затятий; (злодій) закоренілий, забісований, (ворог) непримиренний, заклятий, жорстокий; (бій) тривалий, напружений, не на життя, а на смерть... Словник синонімів Караванського
  3. запеклий — див. злий; упертий Словник синонімів Вусика
  4. запеклий — [запеклией] м. (на) -лому /-л'ім, мн. -л'і Орфоепічний словник української мови
  5. запеклий — -а, -е. 1》 розм. Який запікся, став твердим; запечений. 2》 Який відзначається жорстокістю. 3》 Який завжди все робить по-своєму; упертий, затятий. || Який характеризується упертістю (про вдачу). || Який не піддається впливові, перевихованню; закоренілий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. запеклий — ЗАВЗЯ́ТИЙ (який із захопленням, пристрастю віддається якійсь справі), ЗАПАЛЬНИ́Й, ЗАПЕ́КЛИЙ, ПАЛКИ́Й, ПРИ́СТРАСНИЙ, ХВА́ЦЬКИЙ розм., ЩИ́РИЙ, ПРИСЯ́ЖНИЙ розм., ЗАПИСНИ́Й розм. рідко, ЗАЯ́ДЛИЙ розм. рідко, ЗАГОРІ́ЛИЙ діал., ЗАХЛА́ННИЙ діал. Словник синонімів української мови
  7. запеклий — ЗАПЕ́КЛИЙ, а, е. 1. розм. Який запікся, став твердим; запечений. Сонце жарило запеклу вже й потріскану землю (Фр., V, 1951, 298); Біле волосся було скуйовджене й облите запеклою кров’ю (Стор. Словник української мови в 11 томах
  8. запеклий — Запеклий, -а, -е Зачерствѣлый, закоренѣлый, упрямый; отчаянный. Окунь запеклих не пече. Шевч. 60. Запеклий ворог. Є такі запеклі, що й на кладовище уночі не бояться тобі йти. Канев. Словник української мови Грінченка