запасти

бода́й слід запа́в чий, кого. Уживається як прокляття і виражає побажання кому-небудь зникнути, пропасти. Він (лікар) на тих сусідочок важким духом дише: бодай їх слід запав! (Марко Вовчок).

запада́ти / запа́сти в го́лову кому і без додатка. 1. З’являтися, виникати у кого-небудь у свідомості (про думки, мрії і т. ін.). Якщо Вам западала у голову така думка, то ген женіть її від себе (Панас Мирний); Так і лежала (Оленка), заплющивши очі,— різні приємні згадки западали в голову (К. Гордієнко). 2. Надовго запам’ятовуватися, зберігатися в пам’яті. Комендант говорив фразами, які запали йому в голову ще з часів навчання в університеті (Ю. Бедзик).

запада́ти / запа́сти в (саму́) ду́шу (в се́рце) чию (чиє), кому і без додатка. 1. Глибоко вражати когось, надовго лишаючись у пам’яті. — Запам’яталось мені слово вашого маршала, розумне слово,— в саму душу запало... (О. Гончар); — Ну що ж, рости, вчись та до мене в театр, будеш актором. Ця випадково сказана фраза глибоко запала в моє серце (Минуле укр. театру); Його обступили роєм усі, хто запав йому в душу й жив у ній життям безсмертних (І. Багряний). 2. Дуже подобатися комусь, запам’ятовуватися. Ольга Річинська, яка так неждано .. запала йому в серце, дійсно була для нього нічим більше, як фата-морганою (Ірина Вільде).

запа́сти в о́ко кому. Дуже сподобатися. (Текля (до Степана):) Знаю я, що й тобі Оксана запала в око, через те ти тепер і заступаєшся за неї (М. Кропивницький); Запала тоді мені в око Настя. Походив я до неї весну й літо, а після Покрови і весілля (М. Олійник).

(і) слід пропа́в (запа́в) / пропада́є за ким, чий. Хто-, що-небудь безслідно зник, зникло. Певності дожидаємо-плачемо; .. сумуємо, що її (Катрі) слід запав (Марко Вовчок); А лукавих, нечестивих і слід пропадає,— Як той попіл, над землею Вітер розмахає (Т. Шевченко); — Давно копита відгучали, уже пропав за ними й слід. Уже дівчата докучали: чого чекаєш стільки літ? (Л. Костенко).

(і) слух запа́в (загу́в) про кого, за кого. Не стало ніяких відомостей про когось. Змандрував (Жук) кудись. На заробітки пішов — чи що; тілько як пішов — то й слух за його запав… (Панас Мирний). і слу́хи загули́ за ким. Минули жнива — за Довбанюком і слухи загули (І. Франко).