заплющити

заплю́щувати (рідше закрива́ти, замика́ти і т. ін.) / заплю́щити (рідше закри́ти, замкну́ти і т. ін.) о́чі. 1. на що. Навмисне не помічати чого-небудь, не звертати уваги на щось. Отож люди жили в основному із власних городів, що зеленіли при кожній хатині, на що герой наш, совіслива людина, поки що заплющував очі (А. Дімаров); Багато на що заплющували очі, і діяв “закон” загальної амністії (З газети); Гадають, певно, що він заплющив очі на те шкідництво або навіть й потурав йому (М. Ю. Тарновський). 2. перев. зі сл. закри́ти, замкну́ти. Умерти. — Хіба ж ти не бачиш, яка я стара? Мені в домовину лягати пора. Як очі закрию, що буде з тобою? (Є. Гребінка); — Я все більше та більше ослабаю .. і що з тебе буде, як я замкну очі?.. (О. Кобилянська).