1. Фразеологічний словник української мови

заплутувати

заплу́тувати / заплу́тати у (свої́) тене́та кого. Хитрощами, підступністю підпорядковувати кого-небудь своєму впливові, підкоряти своїй волі. — Так, так, сидите, значить, дівчатка. А ваша подружка вас завела сюди, заплутала в тенета, та й навіть забулася про своїх спільниць (Ю. Збанацький); — .. Без освіти років за двадцять-тридцять від вас лишиться один спогад та, мабуть, руїни кількох хуторів. Все захоплять ненажери-пани, все заплутають у свої тенета вчені та хитрі отці-єзуїти (З. Тулуб).

плу́тати (заплу́тувати, сплу́тувати) / заплу́тати (сплу́тати) (свої) сліди́. 1. Неодноразово змінювати напрям руху, дезорієнтуючи кого-небудь. Глухими вулицями втікали вони, плутаючи сліди (І. Цюпа); На Поліцейській вулиці він побіг через наскрізний двір і заплутав свої сліди (П. Панч). 2. Хитрувати, намагаючись відвести підозру. Плутати свої сліди й говорити безглузді речі — в цьому Самійло Овсійович був великим майстром (Ю. Шовкопляс); — Щоб сплутати сліди на випадок провокації, я й прийшов сюди раніше призначеного часу (І. Цюпа).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заплутувати — Плутати, переплутувати; переплітати <�сплітати, перевивати> без ладу; (кого) СПАНТЕЛИЧУВАТИ, |на|пускати туману на кого <�кому>; П. (справу) ускладнювати, ф. закручувати; (в аферу) замотувати, затягати, втягати. Словник синонімів Караванського
  2. заплутувати — -ую, -уєш, недок., заплутати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Безладно перевивати, переплітати що-небудь (нитки, волосся і т. ін.); призводити до безладдя, порушуючи певний порядок. || Безладно обвивати чим-небудь. Заплутувати сліди. 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заплутувати — заплу́тувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. заплутувати — ОБВИ́ТИ (про рослини, коріння і т. ін. — повившись навколо чого-небудь, по чому-небудь, покрити собою якийсь предмет, поверхню), ОБПЛЕСТИ́ (ОПЛЕСТИ́), ПЕРЕПЛЕСТИ́, ОБСОТА́ТИ (ОСОТА́ТИ рідше), ОПОВИ́ТИ (ОБПОВИ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. заплутувати — Заплу́тувати, -плу́тую, -туєш; заплу́тати, -таю, -таєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. заплутувати — ЗАПЛУ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАПЛУ́ТАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Безладно перевивати, переплітати що-небудь (нитки, волосся і т. ін.); призводити до безладдя, порушуючи певний порядок. Словник української мови в 11 томах
  7. заплутувати — Заплутувати, -тую, -єш сов. в. заплутати, -таю, -єш, гл. Запутывать, запутать. Словник української мови Грінченка