заплутувати
ЗАПЛУ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАПЛУ́ТАТИ, аю, аєш, док., перех.
1. Безладно перевивати, переплітати що-небудь (нитки, волосся і т. ін.); призводити до безладдя, порушуючи певний порядок.
Кукурудзу, скошену разом з качанами, під час перевезення не слід заплутувати, що полегшить подачу стебел у вальці (Колг. Укр., 8, 1956, 13);
Кінний полк червоних із-за горба вихором налетів, порвав їх [білих] цеп, заплутав і степом покотив. Далі, далі… (Головко, І, 1957, 103);
// Безладно обвивати чим-небудь.
Літо бабине, бабине літо… Серце чує осінні путі… Хтось заплутав зажурені віти в павутиння нитки золоті (Сос., Солов. далі, 1957, 152).
Заплу́тувати (заплу́тати) слід (сліди́) — неодноразово змінюючи напрямок руху, намагатися збити зі сліду.
Заєць помчав.. далеко в темряву полів, щоб там викрутасами, трійками й вісімками заплутати слід (Трубл., І, 1955, 41);
На Поліцейській вулиці він [Вадим] побіг через наскрізний двір і заплутав сліди (Панч, II, 1956, 440).
2. перен. Робити складним, важким для сприйняття; ускладнювати.
Сам він не раз мачав пальці в таких [судових] справах, помагав заплутувати найпростіші справи (Фр., IV, 1950, 432).
3. у що, перен. Позбавляючи можливості діяти на власний розсуд, зв’язувати чим-небудь.
Лейзорова поліція.. заплутувала мужиків у довги і за страшні проценти тягла людей за шию до Лейзора на заводи (Н.-Лев., II, 1956, 94);
[Годвінсон (до громади):] Він хоче нас заплутати у невід, що сплів сам князь олжі (Л. Укр., III, 1952, 83);
Коли в гурті буває голова артілі, Гурій «підкусює» свого суперника уїдливими словами; водночас не губить надії заплутати його у якесь сильце чи вивести на слизьке (Вол., Місячне срібло, 1961, 265);
// Втягувати кого-небудь у неприємну справу.
— Я покликався на дурних свідків, що замість очистити мене, заплутали мене ще в дві інші паскудні справи (Фр., VI, 1951, 188).
4. перен., розм. Вводити в оману, примушувати помилятися.
— Отим словесним мотлохом ми заплутали й працівників об’єднання (Шовк., Інженери, 1956, 111).
Значення в інших словниках
- заплутувати — Плутати, переплутувати; переплітати <�сплітати, перевивати> без ладу; (кого) СПАНТЕЛИЧУВАТИ, |на|пускати туману на кого <�кому>; П. (справу) ускладнювати, ф. закручувати; (в аферу) замотувати, затягати, втягати. Словник синонімів Караванського
- заплутувати — -ую, -уєш, недок., заплутати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Безладно перевивати, переплітати що-небудь (нитки, волосся і т. ін.); призводити до безладдя, порушуючи певний порядок. || Безладно обвивати чим-небудь. Заплутувати сліди. 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- заплутувати — заплу́тувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- заплутувати — заплу́тувати / заплу́тати у (свої́) тене́та кого. Хитрощами, підступністю підпорядковувати кого-небудь своєму впливові, підкоряти своїй волі. — Так, так, сидите, значить, дівчатка. Фразеологічний словник української мови
- заплутувати — ОБВИ́ТИ (про рослини, коріння і т. ін. — повившись навколо чого-небудь, по чому-небудь, покрити собою якийсь предмет, поверхню), ОБПЛЕСТИ́ (ОПЛЕСТИ́), ПЕРЕПЛЕСТИ́, ОБСОТА́ТИ (ОСОТА́ТИ рідше), ОПОВИ́ТИ (ОБПОВИ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- заплутувати — Заплу́тувати, -плу́тую, -туєш; заплу́тати, -таю, -таєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- заплутувати — Заплутувати, -тую, -єш сов. в. заплутати, -таю, -єш, гл. Запутывать, запутать. Словник української мови Грінченка