1. Словник синонімів української мови

заплутувати

ОБВИ́ТИ (про рослини, коріння і т. ін. — повившись навколо чого-небудь, по чому-небудь, покрити собою якийсь предмет, поверхню), ОБПЛЕСТИ́ (ОПЛЕСТИ́), ПЕРЕПЛЕСТИ́, ОБСОТА́ТИ (ОСОТА́ТИ рідше), ОПОВИ́ТИ (ОБПОВИ́ТИ розм. рідше), ЗАПЛЕСТИ́, ПОВИ́ТИ, УВИ́ТИ (ВВИ́ТИ), ПЕРЕВИ́ТИ, ОБМОТА́ТИ, ОБКРУТИ́ТИ (ОКРУТИ́ТИ розм.), ОБІЙНЯ́ТИ рідше, ОБПЛУ́ТАТИ, ОБСНУВА́ТИ (ОСНУВА́ТИ), ЗАПЛУ́ТАТИ (закрити собою густо й безладно). — Недок.: обвива́ти, обпліта́ти (опліта́ти), перепліта́ти, обсо́тувати (осо́тувати), обповива́ти (оповива́ти), запліта́ти, повива́ти, увива́ти (ввива́ти), перевива́ти, обмо́тувати, обкру́чувати (окру́чувати), обійма́ти, обплу́тувати, обсно́вувати (осно́вувати), заплу́тувати. Буйний хміль доверху обвивав Не стару, та вже зів'ялу грушу (П. Воронько); Тут (в альтанці) було тихо, пахло живицею і жасмином, що густо обплів знизу стіни (В. Гжицький); Краплини роси блищали на листках хмелю, що оповивав веранду (М. Трублаїні); Дивлюсь, аж приятель (Хміль) за гілку зачепився, А трохи згодом глядь — всю Рожу обповив (Є. Гребінка); Ґанок маленького дімка на дві квартири.. заплели витка троянда й сині дзвіночки (М. Рудь); Окрасою мазанки були тільки кручені паничі, які повивали передню стінку (Ю. Смолич); Блиснула в повітрі нагайка і знов окрутила голі ноги старого (І. Франко); Він (плющ) обіймає, Боронить від негоди стіну голу (Леся Українка); А кушир ще дужче обплутує мене, ніби я потрапив у густу сітку (Д. Ткач).

УСКЛА́ДНЮВАТИ (робити складним, важким для сприйняття, перевантажуючи чим-небудь другорядним), ПЕРЕОБТЯ́ЖУВАТИ, ОБТЯ́ЖУВАТИ, ПЕРЕНАСИ́ЧУВАТИ, ОБВА́ЖНЮВАТИ, ЗАПЛУ́ТУВАТИ, УТРУ́ДНЮВАТИ. — Док.: ускладни́ти, переобтя́жити, обтя́жити, перенаси́тити, обважни́ти, заплу́тати, утрудни́ти. Ускладнити виклад; Переобтяжувати мову діалектизмами; Хай великодушно пробачить мені ласкавий читач, що обтяжую ці оповідання передмовою (Ю. Збанацький); Іноді Манжура обважнює свої поезії надмірною кількістю епітетів — чотири, п'ять, а то й шість, сім до одного якогось об'єкта (з журналу); Дяк, бажаючи показатися,.. закручував, заплутував мелодію до того, що сам ставав як дурний у тім усім (Г. Хоткевич).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заплутувати — Плутати, переплутувати; переплітати <�сплітати, перевивати> без ладу; (кого) СПАНТЕЛИЧУВАТИ, |на|пускати туману на кого <�кому>; П. (справу) ускладнювати, ф. закручувати; (в аферу) замотувати, затягати, втягати. Словник синонімів Караванського
  2. заплутувати — -ую, -уєш, недок., заплутати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Безладно перевивати, переплітати що-небудь (нитки, волосся і т. ін.); призводити до безладдя, порушуючи певний порядок. || Безладно обвивати чим-небудь. Заплутувати сліди. 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заплутувати — заплу́тувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. заплутувати — заплу́тувати / заплу́тати у (свої́) тене́та кого. Хитрощами, підступністю підпорядковувати кого-небудь своєму впливові, підкоряти своїй волі. — Так, так, сидите, значить, дівчатка. Фразеологічний словник української мови
  5. заплутувати — Заплу́тувати, -плу́тую, -туєш; заплу́тати, -таю, -таєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. заплутувати — ЗАПЛУ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАПЛУ́ТАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Безладно перевивати, переплітати що-небудь (нитки, волосся і т. ін.); призводити до безладдя, порушуючи певний порядок. Словник української мови в 11 томах
  7. заплутувати — Заплутувати, -тую, -єш сов. в. заплутати, -таю, -єш, гл. Запутывать, запутать. Словник української мови Грінченка