заплутувати

Плутати, переплутувати; переплітати <�сплітати, перевивати> без ладу; (кого) СПАНТЕЛИЧУВАТИ, |на|пускати туману на кого <�кому>; П. (справу) ускладнювати, ф. закручувати; (в аферу) замотувати, затягати, втягати.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

заплутувати — -ую, -уєш, недок., заплутати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Безладно перевивати, переплітати що-небудь (нитки, волосся і т. ін.); призводити до безладдя, порушуючи певний порядок. || Безладно обвивати чим-небудь. Заплутувати сліди. 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
заплутувати — заплу́тувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
заплутувати — заплу́тувати / заплу́тати у (свої́) тене́та кого. Хитрощами, підступністю підпорядковувати кого-небудь своєму впливові, підкоряти своїй волі. — Так, так, сидите, значить, дівчатка. Фразеологічний словник української мови
заплутувати — ОБВИ́ТИ (про рослини, коріння і т. ін. — повившись навколо чого-небудь, по чому-небудь, покрити собою якийсь предмет, поверхню), ОБПЛЕСТИ́ (ОПЛЕСТИ́), ПЕРЕПЛЕСТИ́, ОБСОТА́ТИ (ОСОТА́ТИ рідше), ОПОВИ́ТИ (ОБПОВИ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
заплутувати — Заплу́тувати, -плу́тую, -туєш; заплу́тати, -таю, -таєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
заплутувати — ЗАПЛУ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАПЛУ́ТАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Безладно перевивати, переплітати що-небудь (нитки, волосся і т. ін.); призводити до безладдя, порушуючи певний порядок. Словник української мови в 11 томах
заплутувати — Заплутувати, -тую, -єш сов. в. заплутати, -таю, -єш, гл. Запутывать, запутать. Словник української мови Грінченка