заплутатися

ЗАБЛУДИ́ТИ (загубити правильний напрямок руху, втратити просторову орієнтацію), ЗАБЛУДИ́ТИСЯ, ЗАБЛУКА́ТИ, ЗБЛУКА́ТИ розм., ЗБЛУДИ́ТИ рідко, ЗБЛУДИ́ТИСЯ рідко, ЗАБЛУКА́ТИСЯ рідко, ЗБЛУКА́ТИСЯ рідко, ЗАПЛУ́ТАТИСЯ рідко; ЗБИ́ТИСЯ, СХИ́БИТИ (зійти з правильного шляху). Сахно побачила, що вона заблудила, забрівши далеко від дому (Ю. Смолич); — Дорогу я роздивився добре, не заблуджуся (Григорій Тютюнник); Дівчина ні разу не подумала, що може заблукати в лісі, натрапити на хижих звірів (І. Ле); Довбущуки не боялися зблудити в крутих яругах і темних лісах (І. Франко); То що за диво? Чи з дороги Зблудивсь троянець-неборак? (С. Воскрекасенко); Їздовому.. Вася наказує бути обачним, не заблукатись в тумані (О. Гончар); Дивні думки бушували в моїй голові, і через них я зблукався з дороги (Мирослав Ірчан); І Алі, і Фатіма... не знали стежок і легко могли заплутатися в їх лабіринті (М. Коцюбинський).

ПЛУ́ТАТИСЯ (говорити нелогічно, нечітко), ЗБИВА́ТИСЯ, ПЛУ́ТАТИ розм., ПЕТЛЯ́ТИ розм.; ПЛА́ВАТИ розм. (не знаючи, не розуміючи того, про що говорить). — Док.: сплу́татися, заплу́татися, зби́тися, наплу́тати. Онисько плутався, — почне одно, а зайде на друге... (Панас Мирний); Дід Матвій вислухав уважно все, що розповів йому, збиваючись, схвильований хлопець (П. Колесник); Він плутав, кричав на Дорю, тицяв грубим пальцем в задачник (М. Коцюбинський); (Олена:) Товариші, хто пам'ятає емульгатори бітумних емульсій? Тільки твердо, щоб не плавати (І. Микитенко).

СПОТИКА́ТИСЯ (незручно ступаючи, зачіплюючись ногою, втрачати рівновагу), ПЕРЕЧІ́ПЛЮВАТИСЯ, ОСТУПА́ТИСЯ, ШПО́РТАТИСЯ розм., ПЕРЕЧІПА́ТИСЯ розм., ЗАШПО́РТУВАТИСЯ діал., ШКОПИРТА́ТИ діал.; ПЛУ́ТАТИСЯ (у траві тощо). — Док.: спіткну́тися (спотикну́тися), перечепи́тися, оступи́тися, зашпо́ртатися, зашпортну́тися, шкопиртну́ти, заплу́татися. Дмитро іде збоку, плутаючись у бур'янах, спотикаючись на грудках, бо обом на стежці тісно (В. Речмедін); Вибігаючи з кімнати, я перечепився через поріг і мало не впав (Л. Смілянський); Коні оступалися на нерівному крутому схилі (А. Головко); Марія, раз по раз перечіпаючись через пеньки, пішла назад (С. Чорнобривець); Вони (гусенята) дріботіли червоними ніжками. Слідом за гускою, зашпортувались об траву, падали, підводились і бігли далі (А. Шиян).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заплутатися — [заплутатиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а Орфоепічний словник української мови
  2. заплутатися — див. заплутуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заплутатися — заплу́татися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. заплутатися — ЗАПЛУ́ТАТИСЯ див. заплу́туватися. Словник української мови в 11 томах
  5. заплутатися — Заплутуватися, -туюся, -єшся сов. в. заплутатися, -таюся, -єшся, гл. Запутываться, запутаться. Як стояла, так і впала, заплуталася в плахтину. Чуб. V. 378. Словник української мови Грінченка