1. Фразеологічний словник української мови

заплітатися

язи́к запліта́ється у кого і без додатка. Хто-небудь говорить невиразно або через силу (про п’яного, хворого і т. ін.). Коли ж буянці ставало тісно в хаті, двері з гуркотом відчинялися і на порозі вже похитувалась буйно-розпатлана постать. І хоч язик заплітався, стара бралась когось клясти, намагалася з усіх сил викрикувати щось брутальне (О. Гончар).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заплітатися — -аюся, -аєшся, недок., заплестися, -етуся, -етешся, док. 1》 Заплітати собі волосся. 2》 Переплітаючись, з'єднуватися (про щось витке, гнучке); завиватися. 3》 Вкриватися густим переплетенням чого-небудь; обвиватися. 4》 розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. заплітатися — запліта́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. заплітатися — ЗАПЛІТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ЗАПЛЕСТИ́СЯ, ету́ся, ете́шся, док. 1. Заплітати собі волосся. — Ой пасіться ви, корови, Я не забарюся! Вмию личко, вмию брови, Сяду, заплетуся!.. (Рудан., Тв., 1959, 52). Словник української мови в 11 томах