1. Фразеологічний словник української мови

запічок

сиді́ти в за́пічку (на печі́). 1. Жити безтурботно. Ростіть, ростіть, дівчаточка! Добре сидіти в теплому запічку за старими головами (П. Куліш). 2. Не втручатися ні в які справи, перебувати осторонь чого-небудь. Таку сказав (Латин) річ старшинам: — Мовчки в запічках сидіте, Розгадуйте, що їсть (їсти) і пить (І. Котляревський).

у чо́рта на рога́х (на за́пічку), грубо. Дуже далеко, у далекому або небезпечному місці. — Тридцять чотири члени у ТОЗі — це тридцять чотири поля. Одне — там, друге — там, а третє — у чорта на рогах. Поки з одного на друге переберешся, уже й сонце на прузі (І. Дімаров); Діставши нове призначення, високу посаду десь там, у чорта на запічку, він їде перебирати її, як звичайний обов’язок (І. Багряний).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запічок — за́пічок: мѣсто между деревенской печкой и кроватью, гдѣ обыкновенно спятъ дѣти или старики [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
  2. запічок — див. прибудова Словник синонімів Вусика
  3. запічок — -чка, ч. 1》 Місце на печі, відгороджене комином, або за піччю. 2》 Різної величини заглибина в бічній, задній або передній стіні печі, де зберігають предмети хатнього вжитку, продукти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. запічок — за́пічок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  5. запічок — За́пічок, -чка, в за́пічку; -пічки, -чків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. запічок — ЗА́ПІЧОК, чка, ч. 1. Місце на печі, відгороджене комином, або за піччю. На припічку та горщик біжить, У запічку свекруха бурчить (Укр.. лір. пісні, 1958, 99); Нездужає Катерина, Ледве, ледве дише… Вичуняла, та в запічку Дитину колише (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  7. запічок — Запічок, -чка м. Мѣсто на печи (гдѣ лежать). Чуб. VII. 384. Вас. 194. МУЕ. І. 89. Сидить собі баба на запічку. Чуб. V. 150. Такий убогий, що й кошеняти нічим з запічка виманити. Ном. № 13496. Словник української мови Грінченка