1. Словник української мови в 11 томах

запічок

ЗА́ПІЧОК, чка, ч.

1. Місце на печі, відгороджене комином, або за піччю.

На припічку та горщик біжить, У запічку свекруха бурчить (Укр.. лір. пісні, 1958, 99);

Нездужає Катерина, Ледве, ледве дише… Вичуняла, та в запічку Дитину колише (Шевч., І, 1951, 30);

Кому не вистачало місця за столом, ті сиділи на лавах, на скрині, на полу і навіть на запічку. А діти сиділи на печі і дивилися звідти на бенкет (Довж., І, 1958, 154).

2. Різної величини заглибина в бічній, задній або передній стіні печі, де зберігають предмети домашнього вжитку, продукти.

[Полікарп:] Там у запічку хліб. Та візьми цибулин зо дві та солі (Крон., IV, 1959, 331);

[Данило:] Приперся за сірниками, бо в стайні ліхтар потух. (Узяв у запічку сірники) (Мик., І, 1957, 301).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запічок — за́пічок: мѣсто между деревенской печкой и кроватью, гдѣ обыкновенно спятъ дѣти или старики [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
  2. запічок — див. прибудова Словник синонімів Вусика
  3. запічок — -чка, ч. 1》 Місце на печі, відгороджене комином, або за піччю. 2》 Різної величини заглибина в бічній, задній або передній стіні печі, де зберігають предмети хатнього вжитку, продукти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. запічок — за́пічок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  5. запічок — сиді́ти в за́пічку (на печі́). 1. Жити безтурботно. Ростіть, ростіть, дівчаточка! Добре сидіти в теплому запічку за старими головами (П. Куліш). 2. Не втручатися ні в які справи, перебувати осторонь чого-небудь. Фразеологічний словник української мови
  6. запічок — За́пічок, -чка, в за́пічку; -пічки, -чків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. запічок — Запічок, -чка м. Мѣсто на печи (гдѣ лежать). Чуб. VII. 384. Вас. 194. МУЕ. І. 89. Сидить собі баба на запічку. Чуб. V. 150. Такий убогий, що й кошеняти нічим з запічка виманити. Ном. № 13496. Словник української мови Грінченка