заспівати
і́ншої (не тіє́ї) заспіва́ти. Думати, поводитися, говорити за певних обставин не так, як раніше. — Одружитесь, Іване Олександровичу, розживетесь на діток — іншої заспіваєте, бо в роти треба щось кидати. А поки що зривайте квіти кохання! (М. Стельмах); — Хіба б мені руки повсихали, щоб я не витягла тебе (Настю) за коси прилюдно з моєї хати! Тоді ти не тієї заспіваєш, голубко! — думала Олександра (М. Коцюбинський).
як у Спа́сівку солове́йко заспіва́є, ірон. Уживається для повного заперечення змісту зазначеного речення; ніколи. (Марися:) За вас я тоді вийду заміж, як у Спасівку соловейко заспіває (І. Карпенко-Карий).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заспівати — заспіва́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- заспівати — див. співати Словник синонімів Вусика
- заспівати — див. заспівувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- заспівати — заспіва́ти вимагати нереального, просити надміру; встановити надто високу ціну (м, ср, ст): Таку ціну паскарка заспівала за той кусник матерії, шо йой (Авторка)||зацабанити, зацінити як за рідну маму ◊ заспіва́й та́нґо → танґо Лексикон львівський: поважно і на жарт
- заспівати — Як заспіває, то й волос в’яне. Про того, хто не вміє співати. Приповідки або українсько-народня філософія
- заспівати — Заспіва́ти, -ва́ю, -ва́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- заспівати — ЗАСПІВА́ТИ див. заспі́вувати. Словник української мови в 11 томах
- заспівати — Заспівати см. заспівувати. Словник української мови Грінченка