застрягти

слова́ застряю́ть (застига́ють) / застря́ли (застря́гли, засти́гли) в го́рлі (у гру́дях) кого, кому і без додатка. Хто-небудь втрачає здатність говорити через сильне хвилювання, переживання тощо. Голос у нього переривався, глухо хрипів, слова застрявали в просохлому горлі (Д. Ткач); Слова застряли десь у грудях, і Густав не міг нічого сказати (А. Хижняк); Жменяк спалахнув гнівом, схопився на ноги і взяв Петричка за петельки так міцно, що всі слова застигли Петричкові в горлі (М. Томчаній). сло́во застря́ло (застря́гло) в го́рлі. — Поранено командира взводу,— додав він (політрук) по хвилі притишеним голосом.— Командира? — слово застряло в горлі Білогруда (Ю. Бедзик); Здавалось, всяке прощальне слово так і застрягло йому в горлі (О. Кобилянська).

сльо́зи в го́рлі застря́гли кому і без додатка. Хто-небудь хотів би, але не може заплакати. А коли впізнала (мати сина) — впала на груди, дивилась і надивитись не могла, плакала б, так сльози в горлі застрягли (Ю. Збанацький).