1. Фразеологічний словник української мови

затаїти

затаї́ти (рідше притаї́ти) дух (ди́хання). Принишкнути, завмерти. Христя аж дух затаїла, щоб не пропустити і слова, що про неї будуть казати (Панас Мирний); Теодосій переминався з ноги на ногу, затаїв дихання, тихо ковтав повітря (А. Хижняк); Увійшов Прокіп. Микола й дух притаїв. Сів і то почервоніє, то побіліє (А. Тесленко); Всі попадали на землю, притаїли дух (Григорій Тютюнник).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. затаїти — затаї́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. затаїти — див. затаювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. затаїти — ПРИХО́ВУВАТИ що (не виявляти, не показувати, тримати в таємниці), ХОВА́ТИ, ХОВА́ТИСЯ з чим, ПРИХО́ВУВАТИСЯ з чим, ЗАХО́ВУВАТИ, ТАЇ́ТИ, ТАЇ́ТИСЯ з чим, УТА́ЮВАТИ (ВТА́ЮВАТИ), ПРИТА́ЮВАТИ рідше, УКРИВА́ТИ (ВКРИВА́ТИ), ПРИКРИВА́ТИ, МАСКУВА́ТИ... Словник синонімів української мови
  4. затаїти — Затаї́ти, -таю́, -таї́ш, -таї́ть; не зата́й, -та́йте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. затаїти — ЗАТАЇ́ТИ див. зата́ювати. Словник української мови в 11 томах
  6. затаїти — Затаїти, -ся см. затаювати, -ся. Словник української мови Грінченка