затанцювати

танцюва́ти / затанцюва́ти (потанцюва́ти) під ду́дку чию, кого. Беззаперечно виконувати чиї-небудь бажання, підкорятися комусь у всьому. А незабаром почав (Юрко) верховодити всіма парубками в селі; всі вони танцювали під його дудку (П. Куліш); — Ніхто мене не переконає танцювати під дудку Миті Снігура, поки я старший майстер (П. Автомонов); Я бачив таких героїв. Я тебе провчу, ти ще потанцюєш під мою дудку (М. Томчаній). скака́ти під ду́дочку. Чий хліб їси, під того й дудочку скачи! (Укр.. присл..).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. затанцювати — затанцюва́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. затанцювати — -юю, -юєш, док. 1》 перех. і неперех. Почати танцювати. || Виконати певний танок. 2》 неперех., перен. Почати підстрибувати, роблячи рухи, що нагадують танок. 3》 неперех., перен. Почати робити швидкі безладні або рівномірні рухи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. затанцювати — ЗАТАНЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док. 1. перех. і неперех. Почати танцювати. Дід Галактіон затанцював на одній нозі чи то трепака, чи то польки, вигукуючи якісь слова (Донч., VI, 1957, 46); Затанцювала [Зося].. Словник української мови в 11 томах
  4. затанцювати — Затанцювати, -цю́ю, -єш гл. 1) Затанцевать. 2) Заработать танцами. 3) Заглушить, осилить при помощи танцевъ (горе, печаль и пр.). Не втекла... таки од свого лиха і не загуляла й не заспівала, й не затанцювала. Левиц. І. 86. Словник української мови Грінченка