затанцювати
ЗАТАНЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док.
1. перех. і неперех. Почати танцювати.
Дід Галактіон затанцював на одній нозі чи то трепака, чи то польки, вигукуючи якісь слова (Донч., VI, 1957, 46);
Затанцювала [Зося].., мовби топчучи закаблуками своє лихо (Стельмах, І, 1962, 279);
// Виконати певний танок.
2. неперех., перен. Почати підстрибувати, роблячи рухи, що нагадують танок.
Коли ж спробував скочити на одного з них молодший табунник, кінь одразу затанцював на місці, потім звився дибки (Тулуб, В степу.., 1964, 321);
Хвилина перерви минула, знову прозвучав гонг, і почався бій. Знову затанцювали по пружній повсті рингу легкі спортсмени (Собко, Звич. життя, 1957, 158).
3. неперех., перин. Почати робити швидкі безладні або рівномірні рухи.
Шлюпка затанцювала на місці (Трубл., І, 1955, 307);
Затанцювали на току раз по раз, злітаючи вгору, крилаті ціпи (Цюпа, Назустріч.., 1958, 106);
Його сива, м’яка борідка затанцювала дрібно й хутко (Мик., II, 1957, 388);
Світло електричних ліхтариків затанцювало на стінах кімнат (Скл., Карпати, II, 1954, 233).
Значення в інших словниках
- затанцювати — затанцюва́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- затанцювати — -юю, -юєш, док. 1》 перех. і неперех. Почати танцювати. || Виконати певний танок. 2》 неперех., перен. Почати підстрибувати, роблячи рухи, що нагадують танок. 3》 неперех., перен. Почати робити швидкі безладні або рівномірні рухи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- затанцювати — танцюва́ти / затанцюва́ти (потанцюва́ти) під ду́дку чию, кого. Беззаперечно виконувати чиї-небудь бажання, підкорятися комусь у всьому. А незабаром почав (Юрко) верховодити всіма парубками в селі; всі вони танцювали під його дудку (П. Фразеологічний словник української мови
- затанцювати — Затанцювати, -цю́ю, -єш гл. 1) Затанцевать. 2) Заработать танцами. 3) Заглушить, осилить при помощи танцевъ (горе, печаль и пр.). Не втекла... таки од свого лиха і не загуляла й не заспівала, й не затанцювала. Левиц. І. 86. Словник української мови Грінченка