затинатися

дух займа́ється (забива́ється, затина́ється і т. ін.) / зайня́вся (заби́вся, затну́вся і т. ін.) в кого, кому і без додатка. Стає важко дихати від хвилювання, сильного душевного потрясіння і т. ін. — Коли душа її уся порушалася, серденько колотилося і дух займався ..— вона починала ходити .. по луці (Марко Вовчок); (Нартал:) Ти (Лацію) став мені показувати зараз .. красу Італії, багатство Рима,— у мене дух зайнявся (Леся Українка); Олеся затрусилась і ледве встояла на ногах; вона аж зблідла; дух забився; вона .. нічого не бачила перед собою (І. Нечуй-Левицький); Серце його, як у невеличкої пташки, стукало, билось, дух затинався у грудях (Панас Мирний). дух у гру́дях затну́вся. Вона (Христя) почула, як її серце забилося, як дух у грудях затнувся (Панас Мирний).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. затинатися — «завзятися»[ VI, 193] (первісно лиш про знаряддя, що відмовляють послуху -— ніби сокира чи ніж, увігнані в дерево) [ОГ] Словник з творів Івана Франка
  2. затинатися — затина́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. затинатися — (в розмові) запинатися, запикуватися; (у діях) упиратися, огинатися. Словник синонімів Караванського
  4. затинатися — див. перечити Словник синонімів Вусика
  5. затинатися — -аюся, -аєшся, недок., затнутися і затятися, -тнуся, -тнешся, док. 1》 Зупинятися, перериваючи або припиняючи яку-небудь дію, розмову і т. ін. 2》 Не погоджуючись із чим-небудь, уперто наполягати на своєму; упиратися. || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. затинатися — затина́тися 1. вперто наполягати на своєму, не поступатися (ст) 2. заїкатися через ваду мовлення або від хвилювання (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. затинатися — ЗАТНУ́ТИСЯ (говорячи, зупинитися, обірвати свою мову), ЗАТЯ́ТИСЯ, ЗАПНУ́ТИСЯ, ЗАП'ЯСТИ́СЯ, ЗАЇКНУ́ТИСЯ, СПІТКНУ́ТИСЯ, СПОТИКНУ́ТИСЯ розм., ЗАПИ́КАТИСЯ розм.; ПЕРЕХОПИ́ТИСЯ, ПЕРЕПНУ́ТИСЯ, ОСІКТИ́СЯ (перев. раптово й надовго). — Недок. Словник синонімів української мови
  8. затинатися — ЗАТИНА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ЗАГНУ́ТИСЯ і ЗАТЯ́ТИСЯ, тну́ся, тне́шся, док. 1. Зупинятися, перериваючи або припиняючи яку-небудь дію, розмову і т. ін. Словник української мови в 11 томах