1. Фразеологічний словник української мови

затопити

зато́плювати / затопи́ти ли́хо (ро́зум, го́ре, бі́ду і т. ін.) в ча́рці (в горі́лці). Тамувати, приглушувати важкі почуття, думки, притупляти свідомість, надмірно вживаючи алкогольні напої. — Що ж робив він в ті скривджені дні? Може, в чарці затоплював лихо? (П. Воронько); І гарний сей чоловік, .. зате як загуляє, — роботу .. кинув та й розум затопе (затопить) в горілці (Панас Мирний). у ча́рці го́ренько топи́ти. Роби на других дні та ночі. На хвилю праці не засни; А візьме сум, заплачуть очі — У чарці горенько топи... (П. Грабовський). топи́ти го́ре в чому. Пива він не любив і топив своє горе в абстрактних розмовах про беззахисність людського кохання (Л. Первомайський).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. затопити — затопи́ти 1 дієслово доконаного виду розпалити затопи́ти 2 дієслово доконаного виду покрити водою затопи́ти 3 дієслово доконаного виду вдарити вульг. Орфографічний словник української мови
  2. затопити — див. вдарити Словник синонімів Вусика
  3. затопити — [затопитие] -тоупл'у, -опиеш, -опл'ат'; нак. -пи, -тоуп'іт' Орфоепічний словник української мови
  4. затопити — I див. затоплювати I. II див. затоплювати II. III див. затоплювати III. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. затопити — Плю, затопиш, док. Вдарити. «В рило, питаю, затопить тобі чи ні?..» (Інтернет). Словник сучасного українського сленгу
  6. затопити — ЗАПА́ЛЮВАТИ (викликати горіння чого-небудь), ПІДПА́ЛЮВАТИ, РОЗПА́ЛЮВАТИ, РОЗГНІ́ЧУВАТИ, РОЗГНІТА́ТИ (вогонь, багаття і т. ін.); ЗАТО́ПЛЮВАТИ, ЗАТОПЛЯ́ТИ рідше, РОЗТО́ПЛЮВАТИ, РОЗТОПЛЯ́ТИ рідше (плиту, піч і т. ін.); ЗАКУ́РЮВАТИ, ЗАСМА́ЛЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  7. затопити — ЗАТОПИ́ТИ¹ див. зато́плювати¹. ЗАТОПИ́ТИ² див. зато́плювати². ЗАТОПИ́ТИ³ див. зато́плювати³. Словник української мови в 11 томах
  8. затопити — Затопити, -ся см. затопляти, -ся. Словник української мови Грінченка