1. Фразеологічний словник української мови

зачарований

зачаро́ване ко́ло. Скрутне, безвихідне становище. Він менше пив з випадковими знайомими по буфетах .. Але згодом знову взявся за своє .. Створилося зачароване коло, з якого він з своєю слабою волею не міг вийти (Д. Ткач); Працювати вона хоче за фахом, а щоб одержати фах, професію, треба раніш здобути вищу освіту. Зачароване коло! (Л. Дмитерко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зачарований — зачаро́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. зачарований — Заворожений, зачудований, захоплений, замилований; (прут) чарівний. Словник синонімів Караванського
  3. зачарований — [зачарованией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. зачарований — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до зачарувати. || зачаровано, безос. присудк. сл. Зачароване коло — а) за народним повір'ям, простір, якого з допомогою чарів зроблено недоступним для ворожих сил; б) безвихідне становище. 2》 у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. зачарований — Зачаро́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. зачарований — ЗАЧАРО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до зачарува́ти. — А де ж, пане Ястшембський, твоя Василина? Може, спить, зачарована в якомусь палаці серед густого лісу? — питали паничі (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах