1. Фразеологічний словник української мови

збоку

захо́дити / зайти́ збо́ку. Говорити про суть справи натяками, репліками. (Храпко:) А чого ж ти ждеш від моїх ворогів лихих?.. До мене прямо не знають, як підступити, та збоку заходять... (Панас Мирний).

моє́ (ва́ше, його́ і т. ін.) ді́ло сторона́. Що-небудь зовсім не стосується когось; хтось не має ніякого відношення до чогось. — А ти тут при чім? — Як при чім? — енергійно підхопився з ослона Яцуба.— Тут хати палитимуть, а моє діло сторона? (О. Гончар); Кажан .. цідив крізь зуби:..— Звісно, ваше діло сторона, а моє ні! (М. Хвильовий). моє́ (на́ше) ді́ло збо́ку. Посланець здвигав раменами — не знаю, мовляв, наше діло збоку (Г. Хоткевич).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збоку — ЗБОКУ – З БОКУ Збоку, присл. З бічної сторони, осторонь; у знач. прийм. Збоку біля стіни недбало лежали й стояли прихилені лопати, кайла, свердла (О. Літературне слововживання
  2. збоку — присл. 1》 З бокової сторони. || з прийм. від (од). У боковій стороні щодо чого-небудь. 2》 На віддалі, здаля. || Ззовні. || Не на першому плані. 3》 У становищі або під кутом зору непричетного до чогось, безстороннього. 4》 у знач. прийм. з род. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. збоку — збо́ку прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  4. збоку — збоку: ◊ ма́ти збоку → мати Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. збоку — ЗБО́КУ (з бокової сторони); О́БІЧ, УЗБІ́Ч рідше, О́БІК розм., СПРИ́БОКА рідко. Збоку, очевидно в просі, обізвалась куріпка (М. Стельмах); Трохи обіч, під вербами біля ясел, коней з десяток — сіно хрумають (А. Головко); Все глибшає і глухне ніч. Словник синонімів української мови
  6. збоку — Збо́ку, присл. У жупа́ні, круго́м па́ні і спе́реду й збо́ку (Шевч.). Збо́ку чу́єш доко́ри Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. збоку — ЗБО́КУ, присл. 1. З бокової сторони. А сам [крамар] то збоку, то ззаду, то спереду, то прискакує, то одскакує. Бий його сила божа, де в його ті слова беруться! (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  8. збоку — Збо́ку нар. 1) Сбоку. У жупані, кругом пані і спереду й збоку. Шевч. 18. 2) Со стороны. Ти мене не хвали, нехай люде збоку похвалять. Ном. № 13329. Зараз збоку всі побачать, що де яка мила. Чуб. V. 37. Словник української мови Грінченка