здерти
здере́ (з живо́го) й з ме́ртвого, зі словоспол. таки́й, що. Дуже спритний у хабарництві. (Панас:) Бідові у нас були чиновники: там такі були, що й з мертвого здеруть! (М. Кропивницький); — Дай цьому дерилюду синеньку, бо він такий, що здере з живого й мертвого (М. Стельмах).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- здерти — зде́рти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- здерти — див. здирати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- здерти — ЗДИРА́ТИ (відділяти, знімати верхній шар чого-небудь), ОБДИРА́ТИ, ЗДРЯ́ПУВАТИ. — Док.: зідра́ти, зде́рти, обде́рти, обідра́ти, здря́пати. Здирала (Ковалиха) з поламаних меблів шовк (М. Словник синонімів української мови
- здерти — Зде́рти, див. здира́ти Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- здерти — ЗДЕ́РТИ див. здира́ти. Словник української мови в 11 томах
- здерти — Зде́рти, -ся см. здерати, -ся. Словник української мови Грінченка