1. Фразеологічний словник української мови

зживати

зжива́ти / зжи́ти зі сві́ту (зі сві́та) кого. 1. Створювати кому-небудь нестерпні умови для існування. (Тиміш:) Зате Хороську чоловік не б’є: (Софія:) Її свекруха скоро з світу зживе (М. Кропивницький); Поїде (Віктор) звідси на радість тим, хто хотів би зжити його зі світу (П. Автомонов). 2. Доводити до загибелі, до смерті. Батька твого за землю з світа зжив Когут (І. Цюпа); — Все одно,— буркнула Катря.— І сама втоплюся, але й ту шльондру ізживу із світу (В. Кучер).

зжива́ти / зжи́ти себе́. Вичерпуватися, ставати непотрібним. В новій обстановці і керівники держав почали розуміти, що “холодна війна” зжила себе, що потрібна нова, більш розумна і реалістична політика (З газети).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зживати — зжива́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. зживати — і рідко ізживати, -аю, -аєш, недок., зжити, зживу, зживеш і рідко ізжити, ізживу, ізживеш, док., перех. 1》 Позбуватися чого-небудь, переборювати, викорінювати щось. 2》 Створюючи нестерпні умови, не давати можливості жити де-небудь. 3》 тільки док., розм. Прожити (вік, життя і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зживати — 1. вибавлятися, вибавитися, повибавлятися, збувати, збути, позбувати, збуватися, збутися, позбуватися, звільнятися, звільнитися, позвільнятися, увільнятися, увільнитися, поувільнятися, здихуватися, здихатися, поздихуватися, скараскуватися... Словник чужослів Павло Штепа
  4. зживати — ПОЗБУ́ТИСЯ кого, чого (звільнитися від когось, чогось небажаного, зайвого тощо), ПОЗБА́ВИТИСЯ, ПОЗБУ́ТИ кого, що, ЗБУ́ТИСЯ, ЗБУ́ТИ кого, що, ВІДБУ́ТИ кого, що, рідше, УСУ́НУТИ кого, що, ВИ́ЗВОЛИТИСЯ від кого-чого, ПОДОЛА́ТИ (ПОДОЛІ́ТИ рідко)... Словник синонімів української мови
  5. зживати — ЗЖИВА́ТИ і рідко ІЗЖИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗЖИ́ТИ, зживу́, зживе́ш і рідко ІЗЖИ́ТИ, ізживу́, ізживе́ш, док., перех. 1. Позбуватися чого-небудь, переборювати, викорінювати щось. Ми знаємо — у нас багато недоліків, ми ці недоліки прагнемо зжити (Рад. Словник української мови в 11 томах