зживати
ЗЖИВА́ТИ і рідко ІЗЖИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗЖИ́ТИ, зживу́, зживе́ш і рідко ІЗЖИ́ТИ, ізживу́, ізживе́ш, док., перех.
1. Позбуватися чого-небудь, переборювати, викорінювати щось.
Ми знаємо — у нас багато недоліків, ми ці недоліки прагнемо зжити (Рад. Укр., 2.III 1957, 1).
◊ Зжива́ти (ізжива́ти, зжи́ти, ізжи́ти) себе́ — відживати, ставати непотрібним.
Людство не хоче і не буде миритися з системою капіталізму, яка історично зжила себе (Програма КПРС, 1961, 30).
2. Створюючи нестерпні умови, не давати можливості жити де-небудь.
◊ Зжива́ти (ізжива́ти, зжи́ти, ізжи́ти) з (зо, зі) сві́ту див. світ.
3. тільки док., розм. Прожити (вік, життя і т. ін.).
— Покійниця добра була людина: вік з нею зжили, а не билися, не лаялися,— промовив він (Мирний, IV, 1955, 229).
Значення в інших словниках
- зживати — зжива́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- зживати — і рідко ізживати, -аю, -аєш, недок., зжити, зживу, зживеш і рідко ізжити, ізживу, ізживеш, док., перех. 1》 Позбуватися чого-небудь, переборювати, викорінювати щось. 2》 Створюючи нестерпні умови, не давати можливості жити де-небудь. 3》 тільки док., розм. Прожити (вік, життя і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- зживати — 1. вибавлятися, вибавитися, повибавлятися, збувати, збути, позбувати, збуватися, збутися, позбуватися, звільнятися, звільнитися, позвільнятися, увільнятися, увільнитися, поувільнятися, здихуватися, здихатися, поздихуватися, скараскуватися... Словник чужослів Павло Штепа
- зживати — зжива́ти / зжи́ти зі сві́ту (зі сві́та) кого. 1. Створювати кому-небудь нестерпні умови для існування. (Тиміш:) Зате Хороську чоловік не б’є: (Софія:) Її свекруха скоро з світу зживе (М. Фразеологічний словник української мови
- зживати — ПОЗБУ́ТИСЯ кого, чого (звільнитися від когось, чогось небажаного, зайвого тощо), ПОЗБА́ВИТИСЯ, ПОЗБУ́ТИ кого, що, ЗБУ́ТИСЯ, ЗБУ́ТИ кого, що, ВІДБУ́ТИ кого, що, рідше, УСУ́НУТИ кого, що, ВИ́ЗВОЛИТИСЯ від кого-чого, ПОДОЛА́ТИ (ПОДОЛІ́ТИ рідко)... Словник синонімів української мови