знов

знов (зно́ву) за ри́бу гро́ші, жарт. Уперто наполягати на чомусь, настирливо повторювати те саме. — Оце тобі й раз! — розвів руками Заруба.— Я пожартував, а ти, Павле, знов за рибу гроші. Починаєш усе спочатку (В. Кучер); Він ревниво заступав князя від своїх антропосів, найперше ж — од Сивоока, боявся, видно, що Сивоок знов почне за рибу гроші (П. Загребельний); І знову ти за рибу гроші! — скипів Тарас.— Тобі все зразу хочеться, одним ударом… (Василь Шевчук).

зно́ву за своє́. 1. Неодноразово повторюючи, наполягати на чому-небудь. — Піду я в найми! — Маланка підняла руки.— Вона знову за своє! (М. Коцюбинський). знов своє́ї. (Зет:) Заспівав би краще .. (Амфіон (презирливо махнувши рукою):) Знов своєї! (Леся Українка). 2. Продовжувати робити те саме, що й раніше. На той рік знову за своє; Пішов я з матір’ю просити (Т. Шевченко); Кличуть вчора до себе матушку Серафиму: “Ти, кажуть, знов за своє? ти знов проти мене бунтуєш сестер?” (М. Коцюбинський); До виступу свого він ставився якнайуважніше .. І як розвиднілося вже зовсім та погасили лампу, тільки повернувся й підсів до вікна і знов за своє (А. Головко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знов — знов прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. знов — пр., ще раз, ще, удруге, повторно; наново, з початку; знов таки. Словник синонімів Караванського
  3. знов — Заново, знову, ізнов, ізнову, наново, натомість, по-новому Фразеологічні синоніми: за другим (третім і т.д.); заходом; за черговим заходом Словник синонімів Вусика
  4. знов — рідше ізнов, присл. 1》 Ще раз, ще, удруге; повторно. || Наново, спочатку. 2》 розм. Те саме, що знов-таки 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. знов — ЗНОВ (ЗНО́ВУ) (про дію — ще раз, повторно), НА́НОВО, СПОЧА́ТКУ, ЗНО́В-ТАКИ (ЗНО́ВУ-ТАКИ) підсил., ЗА́НОВО розм., УП'Я́ТЬ діал. Лампа спалахнула, а далі знов почала горіти з такою самою ясністю, як і перше (Леся Українка)... Словник синонімів української мови
  6. знов — Знов, зно́ву, присл.; знов же Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. знов — ЗНОВ, рідше ІЗНО́В, присл. 1. Ще раз, ще, удруге; повторно. Однак краю плавням не було. Комиші, озерця, єрики.. І знов комиші, і знов вода, і знов той самий згук розміреного, однотонного прибою морської хвилі (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  8. знов — Знов нар. Снова, опять. І знов увійшов у Капернаум. Єв. Мр. II. 1. Та йди, нене, знов до мене. Макс. (1849), № 24. Словник української мови Грінченка