1. Фразеологічний словник української мови

зігріти

зігрі́ти се́рце (ду́шу) кому і без додатка. Порадувати, звеселити кого-небудь чимсь. Купила пучечок схололих квітів.., та вони не зігріли їй серця, чомусь не розчулили своєю красою (З газети); Хочеться зігріти душу гарною музикою (З усн. мови).

мі́сця собі́ зігрі́ти не мо́же, жарт. Не затримується довго десь, на чомусь, у чомусь (про кого-небудь). З’ясуємо, що таке “невстояний” автор. Це такий автор, що в жодному жанрі місця собі зігріти не може (З газети).

нагріва́ти / нагрі́ти (рідше зігрі́ти) (собі́) мі́сце. Звикати жити, працювати і т. ін. якийсь час на одному місці; приживатися, освоюватися десь. — Взяв каганець, пішов дивитись у клас .. Думаю: знову починати, знову привикать, нагрівати собі місце в цьому сумному закутку?.. (С. Васильченко); (Домаха:) Ходім, дитино моя, з таткової хати. Не нагріли ми тут місця, пошукаємо деінде… (М. Кропивницький); За останній рік він і вулиці мостив,.. і мурував печі .. І ніде місця не зігрів (М. Ю. Тарновський).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зігріти — зігрі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зігріти — див. зігрівати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зігріти — зігріти: ◊ не зігріє він там місця → місце Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. зігріти — ГРІ́ТИ (передавати своє тепло), НАГРІВА́ТИ, ЗІГРІВА́ТИ (ЗОГРІВА́ТИ), ОБІГРІВА́ТИ, ОГРІВА́ТИ, ВИГРІВА́ТИ, ОТЕ́ПЛЮВАТИ рідше, ОТЕПЛЯ́ТИ рідше, ЗАГРІВА́ТИ діал.; ПРИГРІВА́ТИ (злегка); ПРОГРІВА́ТИ (частково); ПРОПІКА́ТИ, ПРОСМА́ЖУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. зігріти — ЗІГРІ́ТИ див. зігріва́ти. Словник української мови в 11 томах
  6. зігріти — Зігріти, -рію, -єш гл. Согрѣть. Словник української мови Грінченка