йтися

куди́ воно́ йде́ться. Як буде. А з неділі в Князівці ярмарок... Якщо й отут, на велелюдді, не дізнатись, не розторопати, що воно діється та куди воно йдеться, то вже де ж тоді! (А. Головко).

у ру́ку (йде́ться) кому. Що-небудь дається комусь легко, без особливих зусиль. — Ну, а як йому грамота, пане дяче? — Грамота йому — в руку. Пам’ять добра (С. Васильченко); Так усе тепера (тепер) чогось Хведорові в руку йшлося: урожай був добрий, щепи приймались (Грицько Григоренко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. йтися — йти́ся дієслово недоконаного виду безос. Орфографічний словник української мови
  2. йтися — див. ітися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. йтися — ВІДБУВА́ТИСЯ (про дію, подію, явище тощо — мати місце), ТРАПЛЯ́ТИСЯ, ЗДІ́ЙСНЮВАТИСЯ, БУ́ТИ, ПРОХО́ДИТИ, ДІ́ЯТИСЯ, РОБИ́ТИСЯ, ЧИНИ́ТИСЯ, ІТИ́ (ЙТИ́), ВЕРШИ́ТИСЯ уроч., ДОВЕ́РШУВАТИСЯ уроч.; ОБХО́ДИТИСЯ без кого, чого (перев. з част. не); СТАВА́ТИСЯ (перев. Словник синонімів української мови
  4. йтися — ЙТИ́СЯ див. іти́ся. Й¹, невідм. Тринадцята літера українського алфавіту на позначення приголосного звука «й» (називається «йот»). Словник української мови в 11 томах