1. Фразеологічний словник української мови

клубочок

дохо́дити / дійти́ до клубо́чка. З’ясовувати що-небудь, розкривати щось заплутане. Тут усе явиться, усе відкриється по ниточці, як кажуть, дійде і до клубочка (Г. Квітка-Основ’яненко); Поліз (Чижик) у шафу з старими ділами. Перекинув одно, перевернув друге, заглянув у третє, в п’яте, в десяте — натрапив на слід, піймав нитку — та разом з Шавкуном дійшли до клубочка (Панас Мирний).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клубочок — клубо́чок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. клубочок — -чка, ч. 1》 Зменш.-пестл. до клубок. Згорнутися клубочком. 2》 Поєднання окремих насінин в одне ціле, що має кулясту форму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. клубочок — КЛУБО́ЧОК, чка, ч. 1. Зменш.-пестл. до клубо́к. Зиркнуло [кошеня] сірими очицями, повело довгими біленькими вусиками і давай лапкою ганяти клубочок (К. Гриб); У клубочок тонких конопляних ниток було натикано стільки голок, що він здавався їжачком (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. клубочок — Клубо́чок, -бо́чка; -бо́чки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. клубочок — КЛУБО́ЧОК, чка, ч. 1. Зменш.-пестл. до клубо́к. Дитині хотілось би побавитися з котом, що он під постіллю муркає та так гарно простягає лапку до клубочка з ниткою (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  6. клубочок — Клубо́чок, -чка м. ум. отъ клубок. Словник української мови Грінченка