клітинка

не́бо в кліти́нку кому, ірон. Хто-небудь перебуває в ув’язненні, в тюрмі. Дуже нині кусається дармовиця, довго буде небо тобі в клітинку (В. Дрозд).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клітинка — кліти́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. клітинка — -и, ж. Зменш.-пестл. до клітина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. клітинка — КЛІТИ́НКА, и, ж. Зменш. до кліти́на. Запліднена клітинка починає ділитися (з навч. літ.); Марко розірвав конверт і витяг з нього аркуш паперу в клітинку (І. Микитенко); Лісові голуби воркотіли вгорі, в своїй клітинці; інші голуби вже спали (В. Словник української мови у 20 томах
  4. клітинка — КЛІТИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до кліти́на. О земле моя, мій ти світе, тобою душа вся сія! З тобою згадками я злитий, як кожна клітинка моя (Сос., Солов. далі, 1957, 161); Марко розірвав конверт і витяг з нього аркуш паперу в клітинку (Мик., II, 1957, 488). Словник української мови в 11 томах