1. Фразеологічний словник української мови

крайність

дово́дити / довести́ до кра́йнощів (до кра́йності) кого. Викликати в кого-небудь стан надмірного збудження, напруження. Кордеєвич зблід і вхопився за меч .. Противники, які довели його до крайності, позникали в товпі (натовпі) (Ю. Опільський).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крайність — кра́йність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. крайність — -ності, ж. 1》 Те саме, що крайнощі 1); надмірність. Крайність заходів. 2》 перен. Про що-небудь зовсім не схоже на все інше, протилежне іншому. 3》 розм. Дуже велика потреба, крайня необхідність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. крайність — КРА́ЙНІСТЬ, ності, ж. 1. Те саме, що кра́йнощі; надмірність. Він покличе його листом на поєдинок, тільки лист той мусить пройти перше через Антонінині руки – і вона не допустить до крайності ні в той, ні в другий бік (М. Словник української мови у 20 томах
  4. крайність — НАДМІ́РНІСТЬ (те, що перевищує звичайний ступінь, норму чого-небудь); ГІПЕРТРОФІ́Я книжн. (надмірність у розвитку, надлишок яких-небудь властивостей, якостей); НАДУЖИТТЯ́ (уживання чого-небудь понад міру); КРА́ЙНОЩІ мн. Словник синонімів української мови
  5. крайність — КРА́ЙНІСТЬ, ності, ж. 1. Те саме, що кра́йнощі 1; надмірність. Він покличе його листом на поєдинок, тільки лист той мусить пройти перше через Антонінині руки — і вона не допустить до крайності ні в той, ні в другий бік (Коцюб. Словник української мови в 11 томах