лежма

лі́гма (ле́жнем, ле́жма і т. ін.) лежа́ти. Нічого не робити; ледарювати, байдикувати. День і ніч трудились То на полі, то в городі, лігма не лежали, Зароблене туго, цупко про запас держали (Укр. поети-романтики..); // Не діяти, не включатися в активне життя; бути пасивним. Час такий, що нікому лежнем лежати не годиться!.. (П. Панч).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лежма — ле́жма прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. лежма — присл., розм. У лежачому положенні; лежачи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лежма — Легма, лігма, лежачи, навлежачки Словник чужослів Павло Штепа
  4. лежма — ЛЕ́ЖМА, присл., розм. Те саме, що ле́жачи. Кинулись і ми з батьком. Приволокли додому чомусь панську шафу. А вона така здоровенна була, що ледве лежма вміщалась у нашій хаті (з переказу); На подвір'ях і кошарах ремигали лежма воли (О. Словник української мови у 20 томах
  5. лежма — ЛЕ́ЖАЧИ (у лежачому положенні); НАВЛЕ́ЖАЧКИ розм., НАВЛЕ́ЖКИ розм., ЛЕ́ГМА розм., ЛІ́ЖМА розм., ЛЕ́ЖМА розм., ЛІ́ГМА розм. Лежачи їсти просить (приказка); Навлежачки покурюючи цигарку, задравши ноги, ..Іван завжди правив своєї... (М. Словник синонімів української мови
  6. лежма — ЛЕ́ЖМА, присл., розм. У лежачому положенні; лежачи. На подвір’ях і кошарах ремигали лежма воли (Довж., І, 1958, 85); Не забути [Лесі] останнього консиліуму в Києві, після якого оце три місяці лежма провалялася в ліжку (М. Ол. Словник української мови в 11 томах
  7. лежма — Ле́жма нар. Въ лежачемъ положеніи. Попереду сніп лежма б'ють, а потім сторч поставе. Камен. у. — лежати. Постоянно, не вставая лежать. Лежма лежу хвора. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка