литка

полата́ти ли́тки кому, жарт. Покусати (про собак). (Прокіп Свиридович:) Піймай, Химко, собаку та прив’яжи на ланцюг, щоб часом не кинулась на кого та не полатала литок (М. Старицький); (Старшина:) А клятий рябий пес трохи литок не полатав начальникові (М. Кропивницький).

смали́ти (присма́лювати) ли́тки́ біля кого. Залицятися до кого-небудь, загравати з ким-небудь. Усім було помітно, як він смалив біля дівчини литки (З усн. мови).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. литка — ли́тка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ли́тки Орфографічний словник української мови
  2. литка — Жижка. Словник синонімів Караванського
  3. литка — -и, ж. Округлий м'яз на задній частині голінки людини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. литка — ЛИ́ТКА, и, ж. Округлий м'яз на задній частині гомілки людини. І чобіт, і литка Кіндратова мов бритвою були розполосовані (Д. Мордовець); Сі штани були страшенно вузькі і, крім того, одягнуті на чоботи, так що халяви аж випиналися з-під них... Словник української мови у 20 томах
  5. литка — ли́тка: ◊ го́ла ли́тка вул. дівчина без посагу (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. литка — ЛИ́ТКА (округлий м'яз на задній частині голінки людини), ГА́ЛА діал. Мотря.. спустила з горища на щабель здорову ногу з товстою литкою (І. Нечуй-Левицький); Юзіна спідничка ледве сягала за коліна Дарці .. — Дивіться, геть гали видко! — зареготалась Дарка (Леся Українка). Словник синонімів української мови
  7. литка — Ли́тка, -тки, -тці; литки́, лито́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. литка — ЛИ́ТКА, и, ж. Округлий м’яз на задній частині голінки людини. Довга коса, чорна, як гадюка, так і обвивається круг тонкого стану і аж до повних литок достає (Стор. Словник української мови в 11 томах
  9. литка — Литка, -ки ж. Икра (у ноги). Білий, мов циганська литка. Ном. № 8530. Що голова, то кість, — що литка, то м'ясо. Ном. № 1287. аж йому в литках застигло. Сильно испугался. Ном. № 4336. литки смалити, присмалювати біля ко́го. Ухаживать за кѣмъ. Ном. № 8974. Словник української мови Грінченка