лихорадка

(як (мов, ні́би і т.ін.)) лихома́нка б’є кого. 1. Хтось тремтить, здригається і т. ін. Крик, лемент заходив по двору, і кого минула та лиха година — стояв як з хреста знятий, дрижаки їв, лихоманка його била, і хто там побував — то як рак червоний стояв, заплаканий (Панас Мирний). аж лихора́дка б’є ким. Ним аж теліпало щось, аж била лихорадка з великої нетерплячки (І. Франко). 2. зі сл. труси́тися, тремті́ти і т. ін. Дуже погано комусь. Ускочила (Оксана) у хату… блідна (бліда), труситься, мов лихоманка її б’є… (Г. Квітка-Основ’яненко).

(як (мов, ні́би і т.ін.)) лихома́нка стрепену́ла (взяла́ і т. ін.) кого. Хтось відчув озноб, здригнувся, затремтів; комусь раптом стало моторошно, страшно і т. ін. Мов лихоманка стрепенула Василя; поблід, як полотно, та аж руками схопивсь за коляску (Г. Квітка-Основ’яненко). мов лихора́дка так із-за плече́й і ві́зьме. Як один на одного разом зглянуть, так Марусю мов лихорадка так із-за плечей і озьме (візьме), і все б вона плакала (Г. Квітка-Основ’яненко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лихорадка — лихора́дка іменник жіночого роду гарячка розм., рідко Орфографічний словник української мови
  2. лихорадка — Лихоманка, трясця, хиндя, див. малярія, пірексія, трясучка Словник чужослів Павло Штепа
  3. лихорадка — ЛИХОРА́ДКА, и, ж., розм., рідко. Те саме, що гаря́чка 1. Вона тряслася в лихорадці, її очі блищали, уста були майже зовсім білі і потріскані від гарячки (Фр., І, 1955, 85); — Тільки він утік, я, як опечений, вискочив з-під стола… лихорадка так мене й б’є!... Словник української мови в 11 томах