лихорадка
ЛИХОРА́ДКА, и, ж., розм., рідко. Те саме, що гаря́чка 1.
Вона тряслася в лихорадці, її очі блищали, уста були майже зовсім білі і потріскані від гарячки (Фр., І, 1955, 85);
— Тільки він утік, я, як опечений, вискочив з-під стола… лихорадка так мене й б’є! (Кв.-Осн., II, 1956, 295);
*Образно. Ті руки, що в смертельну лихорадку Повергли світ старий вогнем, свинцем, Свободі на Збручі поклали кладку (Павл., Бистрина, 1959, 102).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лихорадка — лихора́дка іменник жіночого роду гарячка розм., рідко Орфографічний словник української мови
- лихорадка — Лихоманка, трясця, хиндя, див. малярія, пірексія, трясучка Словник чужослів Павло Штепа
- лихорадка — (як (мов, ні́би і т.ін.)) лихома́нка б’є кого. 1. Хтось тремтить, здригається і т. ін. Крик, лемент заходив по двору, і кого минула та лиха година — стояв як з хреста знятий, дрижаки їв, лихоманка його била... Фразеологічний словник української мови