лузати
як (мов, що, ні́би і т. ін.) насі́ння луза́ти (рідше лу́скати), перев з дієсл. Легко, просто (виконувати що-небудь, досягати чогось). Він змалку такий відчайдух. Це для нього ніби насіння лузати — красти. Що погано лежить, так і липне до його рук (В. Дрозд).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лузати — луза́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- лузати — Лускати, розлузувати, розкушувати, розгризати; (кукурудзу) лущити. Словник синонімів Караванського
- лузати — -аю, -аєш, недок., перех. 1》 Розкушувати, розгризати, видобуваючи зернятко насіння, горіхів і т. ін. 2》 Те саме, що лущити 1). Лузати кукурудзу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лузати — ЛУЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., що. 1. Розкушувати, розгризати, видобуваючи зернятко насіння, горіхів і т. ін. Більша половина з їх [студентів] курила, лузала насіння, кусала горіхи, обсипаючи лушпинням чавунні східці й траву (І. Словник української мови у 20 томах
- лузати — ЛУЗА́ТИ (розгризаючи, видобувати зернятко насіння, горіхів і т. ін.), ЛУ́СКАТИ, РОЗЛУ́ЗУВАТИ. Любка стояла під віконцем. Лузала гарбузове насіння (В. Земляк); Марко побачив громадянина, що весело лузав горіхи (М. Словник синонімів української мови
- лузати — Луза́ти, -за́ю, -за́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- лузати — ЛУЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех. 1. Розкушувати, розгризати, видобуваючи зернятко насіння, горіхів і т. ін. Онися походжала по світлиці та лузала насіння (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- лузати — Луза́ти, -за́ю, -єш гл. Лущить, шелушить. (Дівчата) дивляться та тушкують, лузаючи насіння та оріхи. Чуб. VII. 450. Ой вийду я за нові ворота, гуляю, гуляю, волоські горішки лузаю, лузаю. Лавр. 123. Словник української мови Грінченка