1. Словник синонімів української мови

лузати

ЛУЗА́ТИ (розгризаючи, видобувати зернятко насіння, горіхів і т. ін.), ЛУ́СКАТИ, РОЗЛУ́ЗУВАТИ. Любка стояла під віконцем. Лузала гарбузове насіння (В. Земляк); Марко побачив громадянина, що весело лузав горіхи (М. Трублаїні); Савелій роздобув десь насіння і, сидячи на нарі, лускав його (А. Шиян).

ЛУ́ЩИТИ (обчищати від шкаралупи, лузги, лушпини тощо), ЗЛУ́ЩУВАТИ, ОБЛУ́ЩУВАТИ, ВИЛУ́ЩУВАТИ, ЛУЗА́ТИ, ТЕРЕБИ́ТИ, ВИЛУ́ЗУВАТИ, РОЗЛУ́ЗУВАТИ, РОЗЛУ́ЩУВАТИ, РОЗЛУ́СКУВАТИ, ВИЛУ́ПЛЮВАТИ, ОБЛУ́ПЛЮВАТИ, ОБДИРА́ТИ (картоплю від лушпини, яйце від шкаралупи тощо). — Док.: злу́щити, облу́щити, ви́лущити, ви́лузати, розлуза́ти, розлу́щити, розлу́скати, ви́лупти, облупи́ти, обде́рти, обідра́ти. Ярослав лущив горох, кидав під ноги крилате струччя (Ю. Мушкетик); Дід Козуряк старанно облущував ріпу (картоплю) (А. Турчинська); Старий Онопрій.. зривав колосок і вилущував зернятко, чи вже можна жати (І. Франко); Лузати квасолю; Павлик теребив у сінях квасолю (Б. Харчук); Насипає з банки перед Тонею мідій, .. сам їх розлущує і подає дівчині (О. Гончар); Картопля так збудливо пахне, що.. самі беретесь облуплювати шкурку (Є. Гуцало); Бере (Рафальський) ніж і обдирає помаранча (І. Кочерга). — Пор. 1. чи́стити.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лузати — луза́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. лузати — Лускати, розлузувати, розкушувати, розгризати; (кукурудзу) лущити. Словник синонімів Караванського
  3. лузати — -аю, -аєш, недок., перех. 1》 Розкушувати, розгризати, видобуваючи зернятко насіння, горіхів і т. ін. 2》 Те саме, що лущити 1). Лузати кукурудзу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лузати — ЛУЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., що. 1. Розкушувати, розгризати, видобуваючи зернятко насіння, горіхів і т. ін. Більша половина з їх [студентів] курила, лузала насіння, кусала горіхи, обсипаючи лушпинням чавунні східці й траву (І. Словник української мови у 20 томах
  5. лузати — як (мов, що, ні́би і т. ін.) насі́ння луза́ти (рідше лу́скати), перев з дієсл. Легко, просто (виконувати що-небудь, досягати чогось). Він змалку такий відчайдух. Це для нього ніби насіння лузати — красти. Що погано лежить, так і липне до його рук (В. Дрозд). Фразеологічний словник української мови
  6. лузати — Луза́ти, -за́ю, -за́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. лузати — ЛУЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех. 1. Розкушувати, розгризати, видобуваючи зернятко насіння, горіхів і т. ін. Онися походжала по світлиці та лузала насіння (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  8. лузати — Луза́ти, -за́ю, -єш гл. Лущить, шелушить. (Дівчата) дивляться та тушкують, лузаючи насіння та оріхи. Чуб. VII. 450. Ой вийду я за нові ворота, гуляю, гуляю, волоські горішки лузаю, лузаю. Лавр. 123. Словник української мови Грінченка